(літературно-мистецька виховна година)
Підготувала бібліограф коледжу Предик Г.С.
• ознайомити студентів з історією українського костюма;
• поглибити знання про звичаї, обряди, обереги;
• формувати інтерес до витоків національної культури;
• сприяти шанобливому ставленню до народних звичаїв та побуту українського народу.
Шануйте, друзі, рушники,
Квітчайте ними свою хату,
То обереги від біди.
Шануйте те, що дала мати.
Шануйте, друзі, рушники!
Дівчата з хлібом-сіллю виходять назустріч гостям на середину.
Звучить пісня «Зеленеє жито».
Ведуча I: Любі друзі! Вітаємо вас у нашій світлиці. Подивіться яка у нас краса – наші вишиванки. З сивої давнини вони прийшли до нас і зараз залишаються нашою гордістю і окрасою.
Ведуча II: Вишиванка – один з давніх і найбільш розповсюджених видів народного декоративно-прикладного мистецтва. Вона виникла давно і передавалася від покоління до покоління. Оздоблювались вишивкою жіночі і чоловічі сорочки, рушники, верхній одяг – свити, кожухи; головні убори – очіпки, хустки.
Вишиваючи, дівчата і жінки, ніби малювали нитками на полотні, вкладаючи у свої візерунки мрії про радість і щастя.
Ведуча III: Від матері до дочки, від бабусі до онуки переходили у спадок орнаментальні мотиви, їх композиційні рішення та розташування на виробах кольорові сполучення, характерні для різних областей, районів, окремих сіл. Так народжувались народні традиції, які шліфувались і відточувались протягом століть. Кожне покоління людей відбирало все найкраще і доповнювало його новими зразками і техніками виготовлення.
Ведуча IV: Серед інтер’єрних тканин найбільше уваги приділялось вишиванню рушників, бо вони займали чільне місце серед усього в українській оселі. Рушник можна порівняти з піснею. Це символ єдності сім’ї, символ любові до рідного краю.
Ведуча V: Назва «рушник» сягає глибокої давнини і кожен рушник мав свою історію, своє призначення.
Гордістю кожної родини були рушники – божники , якими прикрашали святі образи; кілкові рушники – що слугували для прикрашання картин, дзеркал, рамок з фотографіями. Особливо любовно вишивали дівчата довгими зимовими вечорами сватальні рушники. Кульмінацією весілля було стати на рушник. У народі кажуть: « На рушник стати - навік друга мати». На них вишивали пташки-ластівки – вірні супутниці людської оселі. Виноград – який є символікою радості і краси створення сім’ї. Маки – ніжні і трепетні квіти, які несуть в собі незнищену пам'ять роду.
Ведуча VI: І найчастіше на рушникові можна було побачити вишиття - калини. Калина - це дерево українського народу. Колись у сиву давнину вона пов’язувалась з народженням Всесвіту. Тому і назву має від давньої назви – Сонце – Коло. Ягідки калини стали символом крові та невмирущого роду. Тому весільні рушники прикрашали могутніми гронами калини.
( звучить пісня «На калині мене мати колихала».)
Ведуча VII: Ще особливі рушники - обереги. Вони бережуть оселю від домовиків, які мешкають десь на горищі, від злих духів. Без жодної чорної нитки вишивали рушник для новонароджених.
Для траурних подій ткали спеціальні рушники вузькі, довгі, зі строченими чорними смужками.
Ведуча VIII: Кожен рушник – це витвір мистецтва, наша родовідна пам'ять, наша історія, часто сумна, а в основі своїй – велична. Від сивої давнини і до сьогодні у радості і горі рушник невід’ємна частина нашого побуту. Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою нитками на полотні.
(Звучить пісня «Два кольори».)
Ведуча IX: А тепер ми поговоримо про наш український костюм. Костюм – це сукупність предметів, що формують зовнішній вигляд людини – одяг, взуття, головні убори, прикраси. Своєрідний український костюм завжди був оздоблений вишивкою і відрізнявся один від одного технікою вишивки, орнаментами, прикрасами з численними регіональними особливостями.
Ведуча X: Найдавніші види – двопланові запаски, обгортки, плахти, дерги. Залежно від локальних відмінностей у крої, оформленні вони мали багато назв: димка, кабот, фарбан, фартух, андарок – це види спідниць; кірсетка, камізелька – хутрові безрукавки; чугля, чугай, опанча – це давній верхній одяг.
І найбільше багатство це жіночі та чоловічі українські сорочки, які багато оздоблювались вишивкою і вона чільне місце у світовій скарбниці художньої культури. Типи регіональних вишивок мають своєрідний характер, що виявляється в кольорах, їх сполученнях, застосування різних технік, густоті орнаменту. Український жіночий костюм характерний надзвичайним багатством вишивки і різновидами прикрас.
Ведуча І: І найперше це намисто. Його виготовляли із справжній коралів і штучних матеріалів. Скляне молочне та прозоре намисто носили під час посту. Пацьорки, металеве намисто (коло кольці), дукачі – це все назви прикрас. Силянки – драбинки – це намиста з бісеру. Орнамент і кольори об’єднувались з вишивкою, вони мали різні назви місцевого походження: ґерданики, крайки аркани. Відмінною за формою були нашийні прикраси з бісеру – ліци, шлейки.
Ручні прикраси – металеві та скляні браслети, персні. Вони виготовлялися з міді, срібла, золота з камінням різних кольорів. З вушних прикрас відомі мідні, золоті ковтки, різноманітні за формою. Гуцульські жінки носили вишиті тайстри.
За давньою традицією, жінки-українки шию прикрашали намистом із коралів, дутого скла різного кольору. Улюбленими прикрасами були ланцюжки, наче ажурний комір, нанизаний з різобарвного бісеру. У Галичині на шию підвішували нанизані на шнурок «дукачі». До давньослов’янських належать «згарди» - нанизані хрестики.
Ведуча ІІ: Використовувались у виготовленні прикрас трубочки з латуні, закручені спіраллю мідні дротики. Гуцулки носили «ретязі» - браслети з мідного ланцюжка, «нараквиці» - або «поручі» - сплетені з різнокольорової вовни.
По всій Україні дівчата, а особливо заміжні жінки руки прикрашали каблучками і перснями. Звичайно, всі оздоби різнилися за матеріалом. Бідні носили олов’яні персні, а багаті срібні і золоті.
Найперші свої оздоби виготовляли з глини, металу, коралів, бурштину, річкових перлів. Прикраси швидко ввійшли в побут і посідають своє чільне місце у гардеробах жіноцтва.
Характерно, що всі ці українські прикраси актуальні і нині. Зараз ми не раз зустрічаємо у поєднанні навіть джинсових шортів, спідниць елементи вишивки та українські прикраси.
Ведуча ІІІ: От наприклад «дукачі» - традиційна жіноча прикраса, яка прийшла до нас ще з сивої давнини. Це прикраса у вигляді великої медалеподібної монети з різноманітним зображенням в основному зображення релігійного значення. Побутують різні способи носіння дукачів – три – п’ять – сім і більше монет скріплених між собою у вигляді намиста.
Здавна люди стали помічати цілющі властивості намиста з того чи іншого матеріалу. Вважалось, що намисто захищає людей від негативних зовнішніх впливів, а також гармонізує їхній фізичний стан. І тепер вже відомо, що кожний метал, кожний мінерал завдяки своїм особливим електромагнітним випромінюванням має ту чи іншу дію на людський організм.
Ведуча ІV: Взяти хоча би бурштин – це закостеніла смола хвойних дерев палеологічного періоду. Бурштин має всі відтінки жовто-зелених кольорів. Він може бути прозорий, напівпрозорий, зовсім не прозорий. Про лікувальні властивості цього мінералу свідчить навіть його литовська назва «гін торс», що означає «захист від хвороб». Наші предки носили кульки з бурштину для збільшення фізичної і психологічної сили. Цілителі вважають, якщо вагітна носитиме намисто з бурштину, то в неї пологи відбудуться легко й вдало. Бурштин корисний у разі гіперфункції щитовидної залози. Його рекомендують носити тим, хто страждає на легеневі хвороби та кровотечі. Бурштинове намисто дає енергетичний поштовх для всього організму, зміцнює його фізичну силу. В його шматочку міститься енергія сонця. Вода, до якої поклали бурштин набуває протизародних, антисептичних властивостей. Безконтактний масаж кусочком бурштину спричиняє післяопераційному загоєнню швів. Бурштин захищає свого власника від негативного стороннього впливу.
Ведуча І: Цілющим вважається і коралове намисто. Корали набувають різних кольорів – від білого до чорного. Та найбільшою популярністю користуються рожеві корали. Вони мають заспокійливу дію, нормалізують сон, знижують збудливість, урівноважують настрій, допомагають позбутися негативних емоцій : ненависті, гніву, заздрощів, а також захиститися від їхніх проявів. Цей камінь допомагає у лікуванні хвороб органів травлення, захворювань селезінки.
Ведуча ІІ: Гірський кришталь, кварц. Він поліпшує пам'ять, мову, загострює процеси думання. З лікувальною метою його використовують для очищення організму від отрут. Зараз в аптеці продають кульки з цього мінералу, які можна покласти до склянки з водою і ставлять під промені сонця на 20-30 хв., після цього воду випивають з метою очищення організму.
Ведуча ІІІ: Аметист – прозорий мінерал фіолетового кольору. Має потужні цілющі властивості, сприяє очищенню, відновленню організму. Він знижує отруєння та запальні процеси. Хворим на подагру цілителі рекомендують якомога частіше тримати аметист в руках. Цей камінь урівноважує нервову систему, допомагає подолати безсоння, головний біль. Якщо пити настояну на аметисті воду, можна позбутися застудних захворювань, очистити капіляри, полікувати печінку, нирки.
Ведуча І: Малахіт - це водний мідний карбонат, що володіє всіма відтінками зеленого кольору. Малахіт з давньогрецької malakos означає «м'який». У далекому минулому малахіт вважався символом виконання бажань і уподобав ученим і лікарям. Єгипетські жінки в давнину використовували малахітовий порошок як зелених тіней для подовження очей.
Малахіт найкраще відправляти у срібні прикраси і носити в місяці травні.
Назви та різновиди малахіту - мідна зелень, атласна руда, плисовий малахіт, павича камінь.
Лікувальні властивості. Малахіт - це хороший засіб від шкірних захворювань, так вважають народні цінителі. Від червоних плям і алергічних висипань вашу шкіру зможе очистити браслет з малахіту. Для поліпшення росту волосся, народні знахарі радять носити малахітові намиста.
Радять використовувати малахіт для полегшення нападів бронхіальної астми, покращення зору, для лікування захворювань очей. Також малахіт надає свою дію і на серцеву та начольну чакри. Малахітові пластинки допоможуть в лікуванні ревматизму, для цього пластинки кладуться на хворі місця.
Ведуча ІІ : Тигрове око - відоме людям зі стародавності. Камені з такою образною назвою являють собою різновид кварцу, насичену волокнистим матеріалом
Завдяки цим волокнам в «тигрового ока» виникає характерний волноообразний відлив, що найбільше чітко видний у каменів, оброблених у формі кабошонів
Гидроксиди заліза надають «тигровому оку» золотаво-коричневий шовковистий відлив, по якому цей камінь легко відрізнити від мінералу зі схожим оптичним ефектом - «котячого ока».
Варіантом «тигрового ока» уважається «Соколине око», у якому волокнистий матеріал представлений так званим крокидолитом. Округлі кабошони із цього каменю з вузької бликующей смужкою, розташованої на темному тлі, нагадують око хижого птаха
Тигрове око є потужним оберегом і каменем-талісманом. Сучасні знавці містичних властивостей каменів уважають, що прикраси з «тигровим оком» допомагають позбутися від необґрунтованих ревнощів, а також охороняють свого власника від небезпек. До речі, за старих часів вірили, що «тигрове око» здатний тяжчати, попереджаючи про наближення хижаків.
ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ТИГРОВОГО ОКА. Здавна вважалося, що цей камінь здатний перетворити потік сонячної енергії й направити його в тіло у вигляді цілющої еманації. Маги вважали, що «Тигрове око» управляє сонячною енергією, преобразуя її потік у цілющу «еманацію» і направляючи її в тіло людини. Тому «тигрове око» радили носити хворим і ослабленим людям.
Допомагає при бронхіальній астмі й псоріазі. Камінь здатний впливати на чакру Манипура. Прикраси з «тигровим оком» допоможуть швидше впоратися з утомою й перебороти стрес.
Ведуча ІІІ: Змійовик - це вид серпентініта, назва його на латині звучить як serpents . Камінь змійовик може бути темно-зеленим, зеленувато-жовтим, це непрозорий мінерал зі зміїним малюнком і скляним, шовковистим блиском. Змійовик має дуже сильну енергетику, що дарує його власнику відчуття душевного спокою і захисту.
Камінь споконвіку використовувався для лікування душевних і тілесних недуг, тому що вважалося, що він витягує негативну енергію і емоції з пошкодженого біополя. Серпентин лікує головні болі, стабілізує артеріальний тиск, відмінно допомагає при ГРЗ, блокує запалення в нирках, шлунково-кишкового тракту, благотворно впливає на нервову систему, заспокоює.
Змійовик - це камінь, який добре полірується, тому використовується для виробів вже протягом чотирьох сотень років. З змійовика виготовляють вази, стільниці, туалетні прилади, канделябри і інші елементи інтер'єру.
Лікувальні властивості. Вважається, що змійовик може посилювати дію ліків, але для цього їх потрібно тримати в посудинах з цього каменя. При носінні сережок з ним, він допомагає зняти сонливість і головний біль, персні та браслети з серпентинітів допомагають краще відновлювати кістки при переломах.
Ведуча І: Бірюза в усі часи вважалася каменем щастя, вона буває зеленого або небесно блакитного кольору з сіруватим і голубуватим відтінком. Частіше за інших каменів бірюзі приписували таємничі і лікувальні властивості. Люди вірили, що людина, подивилася на бірюзу з ранку, буде безтурботний протягом дня.
Споглядання каменю вранці може поліпшити зір. А якщо носити його в кулоні або сережках, то бірюза усуне страх, зміцнить серце і врятує від втоми. А у людини, що носить бірюзу, завжди буде фінансовий достаток, він проживе довго і щасливо.
Камінь підсилює здібності, інтуїцію, надає проникливість, хоробрість, честолюбство, приносить мир в сім'ї і щастя. Блакитна бірюза - це камінь дуже сильної енергії, а символом духовності та боротьби зі злом є ніжно-блакитна бірюза.
Лікувальні властивості бірюзи. Лікарі-літотерапевт радять тим, хто страждає безсонням, носити бірюзу, яка оправлена в срібло. З давніх часів існує думка, що бірюза, яку носять на шиї у вигляді кулона, одержить хвороби печінки і виразки шлунку. Камінь, який оправлений в золото, стабілізує процеси, що протікають в людському організмі і підвищує імунітет. Якщо мінерал потемніє, то це означає, що його господар повинен негайно звернутися до лікаря.
Ведуча ІІ: Сердолік часто вибирається, як талісман і амулет. Ще в давнину сердолік вважали надзвичайно щасливим каменем. З нього виготовляли весільні прикраси із зображенням Амура і Психеї, що служили талісманами вірного кохання, які сприяли зближенню двох душ і охороняли від моральної нестійкості.
Легенди свідчать, що сердолік піднімає настрій, загострює розум і дарує красномовство. У сердолік полягає сила Марса, Сатурна і Сонця, тому спектр його дії дуже широкий, він створює навколо себе велику оздоровляюча поле.
Амулети з сердоліку підвищують імунні властивості людини, виліковують захворювання шкіри, щитовидної залози, лихоманку, покращують обмін речовин, стабілізують роботу нервової системи.
У східних країнах жінкам під час пологів рекомендували класти сердолік в рот, що забезпечувало легкі й успішні пологи.
Ведуча ІІІ: Цей список можна значно продовжувати. Це і агати, і халцедони, гематит, яшма, топази, сапфіри, рубіни, смарагди. На сьогоднішній день нам відома так звана літотерапія – тобто лікування із застосуванням цілющих каменів. Спатерапія - це масаж окружними каменями на певні ділянки тіла.
Для лікування найкраще підходять камені з тієї місцевості, де людина проживає. Тому для нас найбільш сприятливими будуть різновиди кварцу, халцедони, агати, гематити, тигрове око, бурштин, топаз, родовища яких знаходиться в Кіровоградській, Житомирській, Волинській, Рівенській областях.
Ведуча ІV: І насамкінець тільки хочеться сказати, що українські традиції і щодо вбирання, і щодо намиста зокрема, і щодо способів збереження здоров’я та довголіття, які поки що побутують у широкому вирі людського життя, треба пам’ятати і зберігати їх. І так хочеться аби про них пам’ятали якомога довше, щоб вони передавалися новим поколінням українців і не спотворювались, а з гордістю нагадували про національні традиції нашого народу.
Щоб молодь пишалася ними, а пишатися українцям є чим.
Ведуча І:
Вічна пісня барв і кольорів,
Неповторна музика натхнення!
Шепіт трав і шелест яворів,
І дзвінкі турботи сьогодення
Хрестиком укладено в рядки,
Поспліталось, блиснуло веселкою,
Ніжність материнської руким,
Пісні щем весільної. Веселої.
Дух народу в колір заплете,
Проросте і піснею і цвітом.
І над світом, гляньте, а над світом –
Українська вишивка цвіте!
(Г. Костів-Гуска «На виставці вишивки»)
Немає коментарів:
Дописати коментар