інформаційно-просвітницька година
Підготувала бібліотекар І категорії Чайківська Л.М.
Грає тиха музика
Ведучий
1.
«На
початку Бог створив Небо і Землю. А земля
була пуста та порожня, і темрява була над безоднею,………. І сказав Бог: «Хай станеться світло!». І
стало світло. І побачив Бог світло, що добре воно…….. І Бог назвав світло: «День», а темряву
назвав: «Ніч»……..
Ведучий 2.
І
сказав Бог: «Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл
стане видний». І сталось так. І назвав Бог суходіл: «Земля»……
Ведучий 1.
І
створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх
родом, і всяку пташину крилату за родом її …. …. . І вчинив Бог земну звірину
за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його…..
Ведучий 2.
І сказав Бог: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панує над морською рибою, і над птаством, і над
худобою, і над усею землею……… і створив Бог на Свій Образ людину…….»
(музика стихає)
Ведучий 1. З тих пір як існує людина,
Земля була її матір’ю і годувальницею. Зелений світ – це той світ, серед якого
і завдяки якому живе людина на Землі.
(На екрані демонструється слайд-шоу)
«Подивись, який він гарний – світ, в
якому ти живеш»,
Ведучий 2. Зверніть увагу на
екран: який прекрасний дивний світ нас оточує. Це все природа. Напевне не знайдеться у світі людини,
яка б не любила природу. Одні милуються барвами осіннього лісу, інші обожнюють
високі гори та бурхливі ріки, а ще інші у захваті від простору степу.
Ведучий 1. Все це матір – природа, перша наша годувальниця,
рятівниця. Не забувайте, що все живе пов’язане між собою: люди, трави, квіти,
дерева, тварини. Адже і людина стала людиною, коли почула дихання листочків і
пісню коника – стрибунця, дзюркотіння весняних струмків і дзвін срібних
дзвіночків у бездонному літньому небі, лагідний плюскіт хвиль і урочисту тишу
ночі – почула і затамувала подих, слухає сотні і тисячі років чудову музику
життя.
Звучить пісня
(Це моя Україна)
Читець 1
Хоч іноді, хоч раз в житті,
На самоті з
природою залишся,
І подивуйся ніжній чистоті
Того зеленого затишшя.
Прислухайся, як трави шелестять,
Як розмовляють і дерева, й квіти,
Які предивні дні стоять! –
Попробуй це збагнути й зрозуміти.
І ти відчуєш, як очиститься душа,
Як легко серце стрепенеться,
І як народяться рядки вірша,
Спіши… Бо все от – от минеться.
Ведучий 2. Колись земля була малонаселена. Довкілля
легко самоочищалося і самовідновлювалося. Зараз людська діяльність стала
могутньою силою, яка впливає на природу, це й призвело до виникнення різних
екологічних проблем.
Ведучий 1. На жаль, ми поводимось на рідній землі як завойовники і погані квартиранти,
а не як дбайливі господарі. Надто укорінились такі небезпечні девізи: «Моя хата
з краю», «Після нас хоч потоп», «На наш вік вистачить», «Після нас хоч траві не
рости». Тож часто і в прямому, і в переносному розумінні трава після нас не
росте. Замість добрих сходів і соковитого зела щедро проростає бур'ян байдужості,
жорстокості, безкультур'я, неповаги до Матінки-Землі.
Ведучий 2. Вдихніть на повні груди повітря і замисліться над своїм
ставленням до природи, щоб не перейти тієї грані, за якою здатен зупинитися
час і зникнути простір.
Ведучий 1. Із розвитком цивілізації та
науково - технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на
Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та
суспільством дедалі загострюються. Страшною дійсністю стали отруєні річки та
моря, задушливе, шкідливе повітря у великих промислових центрах, загублені
ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, загроза кліматичних аномалій,
ерозія та майже повсюдне повне виснаження ґрунтів у аграрних районах. Такі екологічні
катастрофи, як вибух на ЧАЕС, аварія танкера компанії Ексон-Вальдіс, пожежа
нафтових свердловин у Перській затоці, свідчать, що забрудненню довкілля нині
не має меж. І на пам’ять спливає пророцтво великого Кобзаря: «Схаменіться,
будьте люди, бо лихо вам буде».
Ведучий 2. Дуже актуальними
є і слова Ліни Костенко, якими вона ніби
застерігає нас, показуючи, до чого призвела недбалість у ставленні до
довкілля, наголошуючи на болючих проблемах сучасності, які переростають у філософські
роздуми про те, що залишає людина у пам'яті нащадків.
Читець 2
Одкам'янійте, статуї античні,
Одкам'янійте і кричіть на ґвалт!
В Лос-Анжелесі пальми синтетичні
Уже вростають коренем в асфальт.
Там смог навис, і сонце тяжко гріє,
Потік машин тісніший череди,
І алігатор міста - алергія –
Виходить із асфальтів, як з води.
Дерева вже тримаються за стіни,
Вони ідуть із міста ледь живі.
Невже ні їх уже не стане,
Ні коника в реліктовій траві?
Сухі гілки - це вже вінок терновий.
Останній клен світ заочі забіг.
Залишиться один лиш лист кленовий,
Бетонний лист розв'язкою доріг...
Ліси мої, гаї мої священні!
Прибудьте нам вовіки незнищенні!
Ліна Костенко
Ведучий 1. В Україні ж сьогодні забруднюється
промисловими відходами не лише повітря, але й вода, ґрунти, знищуються ліси,
зникають цінні види тварин і риб, дикоростучі рослини.
Ведучий 2. Чиста, джерельна вода завжди була
символом здоров'я людини. Бажаючи людині здоров'я говорили: "Будь сильний,
як вода". Наш народ багато легенд, прислів'їв, приказок, повір'їв
присвятив воді. Воду вважали кров'ю Землі, а джерела -судинами. І от вступаючи в третє
тисячоліття, людство відчуває нестачу питної води.
Ведучий 1. Запаси води на Землі величезні,
проте абсолютна більшість цієї колосальної маси - це гіркувато-солона морська
вода, непридатна для пиття та технічного використання. Основним джерелом
водопостачання для людства є річковий стік. У цілому по Україні водні ресурси (річковий стік і підземні води) використовуються повністю,
проте в багатьох районах Півдня відчувається гострий дефіцит води. Для
ліквідації цього дефіциту доводиться вдаватися до трудомістких і дорогих
заходів - перекидання води каналами та будівництва водосховищ.
Ведучий 2. Головним
джерелом води в Україні є Дніпро. Але велике значення мають малі річки та притоки.
Саме їх стан в Україні викликає велику тривогу. Людина розорала береги річок,
вирубала ліси і цим самим викликала обміління та висихання річок. Більше ніж 20 000
їх уже зникло, тобто висохло.
Читець
Ще назва є,
а річки вже
немає.
Усохли верби,
вижовкли рови,
і
дика качка тоскно
обминає
рудиментарні залишки
багви.
І
тільки степ, і
тільки спека, спека,
і
озерянин проблиски скупі.
І
той у небі
зморений лелека,
і
те гніздо лелече
на стовпі.
Куди
ти ділась, річенько?
Воскресни!
У
берегів потріскались вуста.
Барвистих лук
не знають твої
весни,
і
світить спека ребрами
моста.
Стоять мости
над мертвими річками.
Лелека зробить
декілька кругів.
Очерети із
чорними свічками
ідуть уздовж
колишніх берегів...
Ведучий 1.
Сьогоднішнє
населення Землі – суспільство суперспоживачів. Підраховано: на кожного з нас
протягом року витрачається 20 т сировини, щоправда, більша його частина – 97% –
іде... у сміття.
Сміття поступово перетворюється на
монстра цивілізації. При теперішньому становищі економіки і культури побуту
люди ще довго приречені жити серед цих рукотворних монументів своєї
безтурботності. Питання «Куди діти сміття?» стає все актуальнішим.
Ведучий 2.
На сьогодні в Україні проблема смітників –
одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього
середовища. Ця проблема настільки нагальна не тільки в Україні, а й у всьому
світі, що навіть з’явився такий вислів" відходи беруть нас за горло".
У зв'язку з тим, що склад вітчизняних відходів усе більше наближається до
західного (одноразовий посуд, алюмінієві банки для напоїв, пластикова
упаковка), кількість їх має сталу тенденцію до щорічного збільшення. Особливо
великий обсяг займають поліетиленові
матеріали,
що майже не піддаються розкладанню.
Ведучий 1. Неутилізоване сміття завдає шкоди
екології, сміттєзвалища, де гниють сотні тонн непотребу, отруюють повітря,
грунт, підземні води й перетворюються у серйозну небезпеку для людини і довкілля.
Майже в усіх країнах Європи діють суворі правила щодо сортування сміття для
його подальшої переробки. Найбільших успіхів у вирішенні цієї проблеми
домоглися Швейцарія, Німеччина і Швеція, де люди самі попередньо сортують понад
80% відходів. У Данії, Бельгії, Швейцарії, Нідерландах, Австрії, Франції,
Італії, США та Японії не тільки сортують відходи, але і використовують тверде
сміття як вторинну сировину. У більшості країн цей показник перевищує 50%. У
той же час в Україні, як вторинні ресурси використовується лише близько 5% твердих
побутових відходів.
Ведучий 2.
Далеко не всі знають, що із однієї тонни макулатури можна виробити близько 25
тис. шкільних зошитів, а із кожних 60 кг паперових відходів можна виготовити
стільки ж товарів, скільки з одного дерева. Мало того, виробництво паперу є
водо- і енерговитратним, тому використання тонни макулатури дозволяє заощадити
1000 кВт/год електроенергії і 200 кубічних метрів води. У більшості
європейських країн пакувальний папір, гігієнічні вироби з паперу, газети
виробляються повністю з макулатури і вторинної сировини. Щороку європейці
зберігають більше 1,5 млн га лісу завдяки тому, що збирають і переробляють
понад 50 млн тонн вторинної сировини. У той же час українці не особливо
поспішають здавати макулатуру - метушні багато, а ціна за 1 кг у Києві - максимум 1.70
грн, а у Чорткові 70 коп..
Ведучий 1. Невід'ємним атрибутом сучасного
пейзажу в місті стала захаращеність багатьох територій, зокрема, місць масового
відпочинку, придорожніх лісових насаджень, берегів річок. На жаль, знайдуться
лише поодинокі громадяни, котрі нестимуть обгортки від морозива чи бляшанку від
пива бодай 100 метрів ,
розшукуючи смітник. Але й навіть коли цей смітник поруч, наприклад, на зупинці
транспорту, все одно, купи сміття знаходяться де завгодно поруч із ним. То ж,
можливо, європейський вибір починається з банально знайомого з дитинства, але
такого складного принципу - чисто не там, де прибирають, а там де не смітять
(Звучить фонограма звуків лісу).
Ведучий 2. Однією з провідних галузей екології є охорона
флори та фауни. Рослини і тварини найбільш беззахисні перед діяльністю людини,
й з урахуванням сучасного стану біосфери їх охорона нині стала важливим
комплексним міжнародним завданням. У 1948 році при ООН було створено
спеціальну постійну Комісію з охорони зникаючих видів рослин і тварин, а згодом
- Міжнародну Червону Книгу, куди заносилися всі рослини та тварини, яким
загрожує вимирання. У 1978 році така книга була видана й у колишньому СРСР.
Сьогодні під загрозою зникнення на Землі знаходиться близько 2025 тисяч рослин, 600 видів птахів, 120
видів ссавців, багато риб, земноводних, комах, молюсків. У 1982 році в Україні
прийнято Закон про Червону книгу.
Ведучий 1. У житті українського народу рослини
і тварини відігравали важливу роль. З ним було пов'язано багато легенд,
прислів'їв, приказок. Свою любов до оточуючого світу намагалась передавати з
покоління в покоління. Берегли і примножували багатство природи. Не руйнували
пташині гнізда, тому що за повір'ям, така людина накликала на себе біду, лихо
на оселю. Якщо на обійсті звив гніздо лелека, то в родині мав панувати лад, а
власник обійстя, де гніздилися лелеки був дуже шанованим у селі чоловіком.
Ведучий 2 Люди дивувалися вірності, відданості птахів. Кому
не відома лебедина вірність? Лелеки та лебеді обирають собі подругу раз на все
життя. Вони по черзі висиджують пташенят, разом будують гніздо, самець
турбується про самку, коли вона насиджує пташенят. Така поведінка птахів
дивувала людей, викликала повагу і захоплення. Скільки легенд, казок, пісень,
присвячено лебединій вірності.
Ведучий 1. За останніх 15
років до Червоної книги занесено в чотири рази більше видів рослин і тварин,
ніж до 1985 року. Причина такої загрозливої екологічної ситуації проста:
біологічне різноманіття визначається ландшафтними особливостями, їх невпинне
скорочення спричиняє зникнення представників флори і фауни, а ще -використання
в непомірно великих кількостях пестицидів як хімічного методу захисту рослин
також викликає скорочення видового розмаїття Зникнення загрожує більш ніж 150
видам рослин України. Від щезнення тільки одного виду рослин фауна може
втратити від 10 до 30 видів комах.
Ведучий 1. 200 років тому
життєдайні ліси вкривали більше половини площі України, сьогодні — близько
14%. Незважаючи на величезне значення лісу і прийняття постанов і законів щодо
його охорони, на Поліссі та в Карпатах ліси, як і раніше, по-хижацькому
знищуються, а відтворення лісового фонду здійснюється дуже повільно і
недостатньо.
Ведучий 2. Попіл Чорнобиля стукає в наших
серцях ось уже майже три десятиліття. 1986 рік – аварія
на Чорнобильській АЕС назавжди залишиться в наших серцях вічним болем. Згідно з офіційними
даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців
Білорусі, України та Росії, що перевищує чисельність населення Австрії.
Ведучий
1. Забруднено близько 155 000 км2 території, що складає майже
половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею
майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм -
137 і стронцієм - 90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже
404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли
залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків
Ведучий 2. Наслідки аварії страшні. Це
мільйони людей, які постраждали від радіації. Виведена з господарського обігу
частина території України під назвою “зона відчуження ” – це
сільськогосподарські землі , лісові масиви та водоймища . Зона відчуження –
злочинна, мертва зона, яка охоплює 2712 кв.км
Ведучий 1. Для когось це можливо і “зона відчуження ”, а для
нас це Батьківщина. Це відірваний від України і змордований край Батьківщини.
Це наша зона Національної трагедії.
Читець
Ні бомби розриву,
Ні просвіту кулі.
Лиш вітер тривожно
У хмари зліта.
Від чого замовкла
Поліська зозуля?
Чому так завчасно
Поникли жита.
Село опустіло,
І плаче, і судить
Покинуте, бідне
Немов сирота.
Не знає зозуля,
Де ділися люди,
Яким рахувала
Ще вчора літа.
Покинута стежка
Загубиться, щезне,
Не пройде мисливець.
Грибник, лісоруб.
В безлюдному лісі
Сумує береза.
В глибокій задумі
Покинутий дуб.
Лягло - пгростяглося
Віл лісу до поля
Чорнобиля горе,
Мов саван крило.
Загублені ниви,
Загублені долі
Сумне, як могила,
Безлюдне село.
Ведучий 2.
Непередбачене лихо чекає нас від забруднення атмосфери, знищення озонового
шару, випадання кислотних дощів, забруднення ґрунтів промисловими та
радіаційними відходами. Все це є потенційною загрозою здоров'ю майбутніх
поколінь через мутацію хромосом і генів, через ослаблення імунітету, появу
нових хвороб. Уже зараз медики налічують близько 2000 хвороб техногенного походження.
Ведучий 1. На жаль екологічні проблеми не оминули і наше мальвниче місто .
Проблема сміттєзвалища у Чорткові
існує здавна. Розташоване
воно на південь від центральної частини міста на
підвищеному плоскогір’ї. Плоскогір’я та «Гнила балка»
відділяє міську забудову від сміттєзвалища. Але незважаючи на те, побутові та
органічні відходи все ж мають значний негативний вплив на територію міста. Візуальні
спостереження показали, що сміття вивозиться не тільки на територію міського
сміттєзвалища, але й навколо нього в радіусі 800
м .
Ведучий 2. Подібні
сміттєзвалища (в меншому об’ємі) виникли у Горішній Вигнанці. Зокрема у яру,
який виходить до струмка Вільховець, накопичено велику кількість побутового та
органічного сміття. Поверхневі
води, які стікають яром, несуть в собі «звалищний фільтрат» спершу до струмка,
а далі попадають до річки Серет. Береги річки Серет
також засмічені локальними ділянками побутового та органічного сміття.
Негативним явищем є засмічення невеликих струмків органічними рештками
(бур’янами), які залишаються після збирання врожаю, а також перегноєм,
напіврідким курячим послідом.
Ведучий 1. м. Чортків є одним з основних
забруднювачів водних об’єктів області. Діючі очисні споруди міста забезпечують
лише механічну очистку стічних вод. У ріку Серет скидається 0,520 млн м3
недостатньо очищених стічних вод, що суттєво погіршує екологічний стан р.
Серет, створює небезпеку для розташованих нижче по течії населених пунктів,
водозабору м. Чернівці та р. Дністер.
Ведучий 2. Основним
джерелом забруднення атмосферного повітря у місті є викиди відпрацьованих газів
автотранспорту. З кожним роком кількість автомобілів зростає, тому проблема
охорони повітря у місті залишається актуальною.
Ведучий 1. Ще є дуже багато екологічних проблем у нашого міста. З
чого почати? Як їх вирішувати? Почати
треба з себе, з перебудови свого мислення.
Не треба думати, що людина – цар і володар природи, необхідно ставитись
до себе як до часточки всесвіту.
Ведучий 2. Задумуючись над екологічними проблемами світу, перш за
все потрібно дбати про чистоту тієї території , на якій ти проживаєш.
Ведучий 1. Щорічно в країні проходить акція «Зробимо Україну чистою!» Це щорічна
одноденна всеукраїнська соціально-екологічна акція з прибирання та благоустрою
засмічених зелених зон та місць громадського відпочинку. До участі приєднуються багато українських та іноземних компаній,
державних та комунальних структур, громадських організацій та студентства,
окремих громадян та волонтерів. Не стоять осторонь і студенти та
працівники нашого коледжу. Не раз зініційовані директором коледжу,
кандидатом медичних наук Біликом Любомиром Степановичем вони брали участь у
прибиранні набережної річки Серет, парку, прилеглих до коледжу та гуртожитку
територій.
Ведучий 2. Під час
проведення Всеукраїнської акції «За чисте довкілля» в квітні-травні в
Чортківському районі ліквідовано 48
несанкціонованих сміттєзвалищ, зібрано 6,5 тисяч кубічних метрів побутових відходів,
розчищено від сміття 5,5 тисяч квадратних метрів берегів водойм та річок
району. Про це було озвучено на колегії Чортківської РДА, повідомляє
кореспондент
Ведучий 1.
І наостанок. Хочеться вірити, що
людські душі стануть добрішими, серця теплішими, і ми назавжди запам ятаємо,
що...
- «Земля — не рабиня, а мати»;
- «Сонце - не вітчим, а батько»;
- «Ліси - наші брати, річки - сестри»;
- «Дощі,
вітри, сніги мусять бути добрими гостями».
А ми на своїй планеті - не тимчасові мешканці, а мудрі господарі!
Немає коментарів:
Дописати коментар