УДК 37
П – 58
( рекомендаційний список літератури )
Укладач Попіль Л.Б.
Рекомендований список літератури розрахований для викладачів вищих навчальних закладів. Мета – довести до викладацького складу інформацію про документи, які висвітлюють тенденції розвитку освіти, актуальні питання теорії, методики та практики викладання, впровадження нових інформаційних технологій у їх діяльність, сприяти науко-дослідницькій роботі та підвищенню рівня професійної кваліфікації та педагогічної майстерності.
Список містить
опис публікацій у фахових періодичних ви данях, які надійшли до фондів
бібліотеки з 2010 до 2012 року.
Вступ
Одним з основних завдань сучасної освіти є виховання
компетентної особистості, яка володіє знаннями, вміє застосовувати їх у житті,
діє адекватно у відповідальних ситуаціях, вміє адаптуватися до складних соціальних умов, долає життєві
труднощі.
Важливим завданням сьогодні є підвищення рівня
педагогічної компетенції викладача. Адже в умовах постійного зростання обсягів
науково-технічної інформації надійним засобом належного її засвоєння студентами
є саме педагогічна майстерність викладача.
Кожен викладач продовжує справу своїх попередників, а
якщо він і викладач–творець, то повинен бачити ширше і значно далі. Він повинен
боротися за кардинальні перетворення. Викладач може проаналізувати свою роботу
і визначити, чи спрямовані його уроки на розвиток усіх здібностей студентів.
Зміст і організацію педагогічної праці можна правильно
оцінити лише визначивши рівень творчого ставлення викладача до своєї
діяльності. Саме його творчість визначається бажанням і вмінням постійно
вдосконалювати свою педагогічну майстерність, відкидати старі і знаходити нові
методи.
Література, яка включена у збірник, стане Вам,
викладачі, у пригоді, сприятиме творчому розвитку.
Тут Ви знайдете матеріали з досвіду роботи, поради,
рекомендації…
Це допоможе Вам виробити свої оригінальні концепції,
методи, форми та прийоми навчання.
УДК 377
Адаптація
студентів до професійної діяльності в процесі фахової підготовки
Ключові
слова : адаптація, професійна адаптація, соціальна адаптація
У
сучасних умовах розвитку
держави велике значення
має підготовка у
вищих навчальних закладах фахівців високої
кваліфікації, що вміють
аналізувати, пояснювати і
прогнозувати явища і
процеси, що відбуваються. У зв'язку з цим актуальним питанням є
вивчення основних проблем адаптації студентів до навчання у вищому навчальному
закладі.
Адаптація - це
передумова активної
діяльності й необхідна
умова для її
успішного здійснення. У
цьому полягає позитивне значення
адаптації для успішного функціонування індивіда в тій або іншій соціальній
ролі.
Під
адаптаційною здатністю розуміють
здатність людини пристосовуватися до
різних вимог (соціальних і
фізичних) середовища без відчуття внутрішнього дискомфорту і конфлікту із
середовищем.
Вивчено
багато теоретичних аспектів:
сутність, закономірності, механізми,
критерії адаптації (Г.
М. Андрєєва, А.
Г. Асмолов, A. Б.Петровський, Л.С.Рубінштейн й ін.).
Соціальна
адаптація студентів
розподіляється на професійну та соціально-психологічну.
Професійна адаптація - це
пристосування до характеру,
змісту, умов і
організації
навчально-виховного процесу,
вироблення навичок самостійності в навчальній і науковій праці.
Соціально-психологічна
адаптація - це пристосування
індивіда до групи і взаємин у ній, вироблення власного стилю поведінки.
Крім того, дослідники розрізняють 3 форми адаптації
студентів до освітніх умов: формальну, суспільну та дидактичну.
Формальна
адаптація - це
пізнавально-інформаційне пристосування студентів до нового
оточення, структури освітньої установи, змісту навчання, нових вимог і
обов'язків.
Суспільна адаптація - це
процес внутрішньої інтеграції
(об'єднання) груп студентів
й інтеграція цих
же груп зі студентським оточенням у цілому.
Дидактична
адаптація - це підготовка
студентів до нових форм і методів навчально-виховної роботи освітньої установи.
Отже, адаптація студентів у вищих навчальних закладах
має ряд особливостей, які необхідно враховувати при здійсненні контролю за її
перебігом.
Рекомендаційний список літератури
1. Галус О.М. Розвиток адаптивних здібностей студентів у
контексті непереривної освіти / О.М. Галус // Педагогіка і психологія. – 2010.
- №1. – С. 54 - 63
2. Захарова Г.М. Адаптация студентов первого года
обучения / Г. Захарова // Специалист. – 2012. - №9. – С. 21
3. Зінченко Н. Дезадаптація дітей підліткового віку / Н.
Зінченко // Відкритий урок. – 2012. - №11. – С. 41 – 42
4. Никитина Т.Н. Адаптация студентов групп нового набора
к условиям медицинского колледжа / Т.Н. Никитина // Специалист. – 2012. - №6. –
С. 11 – 13
5. Пронина З.С. Работа по адаптации студентов –
первокурсников / З.С. Пронгиниа
// Специалист. – 2011. - №2. – С. 23 – 24
6. Решение проблемы трудоустройства, адаптация студентов
к профессиональной среде / Л. Манаева, П. Лещенко // Специалист. – 2010. - №10.
– С. 21 - 22
7. Сагер І.В. Тренінгова програма»сприяння успішній
адаптації студентів медичного коледжу» / І.В. Сагер // Практична психологія. –
2011. - №11. – С. 64 – 74
8. Циганчук Т.В. Підвищення стресостійкості у студентів
ВНЗ / Т.В. Циганчук //
Рідна школа. – 2010. - №8. – С. 18 – 29
УДК 378.147
Активізація
розумової діяльності
Ключові слова :
активізація навчально -
пізнавальної діяльності, методи
активного навчання, джерела самоосвіти, культура самоосвітньої
діяльності.
Питання
розробки й упровадження
активних педагогічних технологій,
що якнайкраще забезпечуватимуть ефективність
навчального процесу, є особливо
актуальним для українського
освітнього простору . У державній
національній програмі "Освіта " ("Україна XXI
століття ") наголошується на потребі
перегляду усталених підходів
до змісту, методів
і форм навчання .
Відповідно, педагогічні розробки,
що спрямовані на
активізацію навчально -
пізнавальної діяльності студентів,
сприяють як осучасненню
процесу освіти так і підвищенню його якості .
Активізацію
можна визначити як постійний безперервний процес стимулювання студентів до
енергійного, цілеспрямованого вчення, подолання пасивної і стереотипної діяльності,
спаду і застою в розумовій роботі. Головна мета
активізації – формування
активності студентів, підвищення якості навчально-виховного процесу.
Розуміння цього важливе для роботи викладача.
Піклуючись про розвиток студентів, необхідно частіше використовувати активні
методи навчання. Але одночасно необхідно зважати на те, чи є використані
прийоми і методи оптимальними та відповідними наявному розвитку студентів і чи
виконують вони завдання щодо подальшого вдосконалення їх пізнавальних навичок.
Рекомендаційний список літератури
1. Дорохова М.В. Развитие учебной активности студентов /
М.В. Дорохова // Специалист. – 2010. - №12. – С. 27 – 28
2. Калашнікова Л. Розвиток творчого мислення учнів за
допомогою активної моделі навчання / Л. Калашнікова // Історія України. – 2011.
- №41 – 42. – С. 26 -
29
3. Олефіренко І.В. Активізація розумової діяльності учнів
на заняттях з медичної генетики / І. Олефрієнко // Біологія. – 2011. - №25. –
С. 8 – 15
4. Пановик Л. Розвиток пізнавальної активності на уроках
біології / Л.
Пановик // Біологія. – 2010. - №11. – С. 2 - 11
5. Полевік В.О. Активізація мовної й розумової діяльності
на уроках біології / В. Полевік // Біологія. – 2010. - №30. – С. 6 – 9
6. Степанова Е.А. Активніе методі обучения иностранному языку / Е.А. Степанова // Специалист. – 2010. - №11.
– С. 24 - 25
7. Чинякова Г.П. Як сформувати пізнавальний інтерес учнів
до хімії / Г. Чинякова // Хімія. – 2012. – С. 16 – 20
8. Якименко Л.В. Активизация
познавательной деятельности студентов /Л.В. Якименко // Специалист. – 2010. - №2. – С. 20
Пізнавальна
діяльність
1. Гавриш Р. Розвиток пізнавального інтересу / Р. Гавриш
// Відкритий урок. – 2011. - №3. – С. 40 - 42
2. Дегтяр В. Пізнавальна діяльність учнів / В. Дегтяр //
Відкритий урок. – 2011. - №4. – С. 43 - 45
3. Іванова О. Методи та прийоми активізації пізнавальної
діяльності студентів як один із чинників підвищення мотивації навчання / О.
Іванова // Вища школа. – 2012. - №11. – С. 77 – 82
4. Малихін О. Аспектний аналіз категорій «пізнавальна самостійність»
і «пізнавальна активність» у контексті організації самостійної навчальної
діяльності студентів / О. Малихін // Рідна школа. – 2011. - №3. – С. 25 – 30
5. Марочко Н. Активізація пізнавальної діяльності учнів
шляхом розвитку критичного мислення / Н. Марочко // Історія України. – 2010. -
№45. – С. 18 – 20
6. Назаренко К. Формування мотивації
навчально-пізнавальної діяльності у студентів –філологів на заняттях з
іноземної мови / К. Назаренко // Рідна школа. – 2012. - №6. – С. 53 - 58
7. Пановик Л.В. Розвиток пізнавальної активності на
уроках біології / Л.В. Пановик // Біологія. – 2010. - №11. – С. 2 - 11
8. Петрикова Н. Самостоятельная учебно-познавательная
деятельность / Н. Петрикова // Відкритий урок. – 2011. - №11. – С. 41 - 44
9. Пилипенко Т. Формування пізнавальних інтересів учнів
під час навчання / Т. Пилипенко // Математика. – 2011. - №19. – С. 7 – 9
10. Попова Т.И. Активизация познавательной деятельности
студентов / Т. Попова // Специалист. – 2011. - №8. – С. 19 - 20
11. Чикун Н. Психолого – педагогічні аспекти активізації
навчально – пізнавальної діяльності студентів / Н. Чикун // Вища школа. – 2012.
- №7.- С. 47 – 56
12. Якименко Л.В. Активизация познавательной деятельности
студентов / Л.В. Якименко // Специалист. – 2010. - №2. – С. 20
13. Яковлева В. Пізнавальний інтерес і
навчально-пізнавальна мотивація у процесі вивчення соціальної та економічної
географії світу / В. Яковлева // Географія та основи економіки в школі. – 2010.
- №10. – С. 36 - 38
УДК 378.147
Впровадження ігрових методів навчання
Ключові слова:
активні методи навчання,
рольова гра, методика
викладання
Ігровий
підхід – це методологічна спрямованість, що дозволяє
через систему взаємопов`язаних понять
імітації та гри, принципів та засобів імітаційно-ігрових дій забезпечувати
процес професійного становлення особи,
самоствердження та саморозвитку індивідуальності.
Ігрові
(стимуляційні) форми навчання стають
усе більш затребуваними. Завдяки їм з'являється можливість випробовувати ті або
інші форми соціальної й професійної діяльності в обставинах, безпечних із
погляду ризиків, витрат і санкцій у випадках неоптимальної поведінки.
Ефективність
навчання значною мірою
залежить від зацікавленості студентів, мотивації,
яка стимулює їхню
активну діяльність. Важливе
значення для досягнення поставленої цілі має воля. Будь-яка гра вимагає дотримання певних
правил та винахідливого
їх використання. У
процесі виконання рольових ігор створюються оптимальні умови для
розвитку творчого мислення.
Відповідно до піраміди
засвоєння знань, розробленої
американськими вченими у
80-х роках ХХ
століття, 75 %
інформації засвоюється через навчання дидактичними іграми.
Отже, рольова
гра – це групова
форма навчання, у
процесі якої використовується
рольова структура ведення заняття, тобто набір ролей, які регламентують
діяльність і поведінку студентів. Рольова гра відіграє важливу роль в
активізації навчально-виховного процесу. Це досягається активізацією
пізнавально-оцінювальної та практичної діяльності учасників заняття, певною
організацією їх взаємодії та спілкування.
Рекомендаційний список літератури
1. Безбородова Е.А. Использование ролевых игр в
преподавании специальных дисциплин / Е. Безбородова, Е. Данильченко // Специалист.
– 2011. - №1. – С. 21 - 22
2. Буянова А.А. Использование игровых технологий / А.А.
Буянова // Специалист. – 2012. - №12. – С. 9
3. Гусева О.В. Гра – спосіб актуалізації процесу
навчання: [ігрові ситуації на уроках геграфії]/ О.В. Гусєва // Географія в
школі. – 2012. - №1. – С. 23 - 26
4. Дудченко А. Ділова гра як метод інтерактивного
навчання / А. Дудченко // Українська мова та література в сучасній школі. –
2012.ю - №5. – С. 17 – 18
5. Кремениця Л.М. Універсальні дидактичні ігри на уроках
/ Л.М. Кремениця // Біологія. – 2012. - №13. – С. 2 – 7
6. Кремениця Л.М. Універсальні дидактичні ігри на уроках
/ Л.М. Кремениця // Фізичне виховання в школах України. – 2012. - №4. – С. 2 –
6
7. Ліжник Л. Рольові ігри на уроках / Л. Ліжник //
Відкритий урок. – 2011. - №9. – С. 36 – 41
8. Леус Т.А. Ігрові методи роботи / Т. Леус // Хімія. –
2011. - №19. – С. 11 - 18
9. Любинська Г.В. використання ігрових методів у
викладанні біології / Г. Любинська // Біологія. – 2011. - №19 –
21. – С. 2 – 7
10. Паньків Т. Ігри при вивченні іноземної мови / Т.
Паньків // Відкритий урок. – 2012. - №12. – С. 42 - 45
11. Ступка М.Л. Ігрова діяльність на уроках хімії як засіб
розвитку пізнавальних інтересів / М. Ступка // Хімія. – 2012. - №18. – С. 2- 10
12. Ушакова О.М. Ділова гра за темою «Виробництво аміаку»
/ О.М. Ушакова // Хімія. – 2009. - №19. – С. 16 – 18
13. Хвощева С.Е. Проведение интегрированного семинара в
виде комплексной обучающей игры на итоговом занятии по сестринскому делу в
терапии / С.Е. Хвощева // Специалист. – 2009. - №9. – С. 19 - 20
14. Шахрай В. Організація театрально-ігрової діяльності
школярів як засобу їх соціального розвитку в процесі навчання/ В. Шахрай //
Рідна школа. – 2012. - №1 – 2. – С. 33 – 39
УДК 378.134
Модель
ідеального вчителя
Ключові
слова: гуманістична спрямованість. професійна компетентність, загально
педагогічні вміння, педагогічні здібності, педагогічна техніка
Якщо ви володієте знанням, дайте іншим запалити від нього свої світильники.
Якщо ви володієте знанням, дайте іншим запалити від нього свої світильники.
Т. Фулпер
Ідеал ( за словником іншомовних слів ) – це довершеність, досконалість,
взірець, найвища мета прагнень та діяльності.
Безумовно, у кожної людини є своя
вершина, свій кінцевий результат, свій ідеал, до якого вона намагається
наблизитися, удосконалюючи себе й власну працю.
У професійної діяльності вчителя
прагнення до ідеалу набуває особливого значення. Він сам є своєрідним еталоном
та прикладом для наслідування дорослими та дітьми.
Модель ідеального вчителя з необхідністю повинна
включати деякі типові компоненти. притаманні кожному вчителю.
Рекомендаційний список літератури
1. Болсун С. Модель ідеального вчителя / С. Болсун //
Рідна школа. – 1999. - №2. – С. 55 – 58
2. Гришина Т. Технологічний потенціал вчителя в аспекті реформування
освіти / Т. Гришина // Рідна школа. - 2001. - №8. – С. 13 – 16
3. Сударева Г.Ф. Портфоліо як інструмент забезпечення
нової якості освіти / Г. Сударева // Біологія. – 2012. - №4. – С. 12 - 23
УДК 371.134.013.
Інтерактивні методи
викладання
Ключові поняття: активізація
навчально-пізнавальної діяльності студентів, інтерактивні методи навчання
Інтерактивний
метод - це спосіб взаємодії через бесіду, діалог. Найбільш ефективні
результати при застосуванні ІАМН можна отримати при організації роботи учнів
малими групами.
Інтерактивне
навчання - це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається
взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного
вирішення навчальних
завдань, розвитку особистісних якостей
учнів.
ІАМН
передбачають фронтальну роботу студентів та роботу малими групами. Найбільш
ефективні результати можна отримати при організації роботи студентів малими
групами.
Правила
організації інтерактивного навчання:
1. Правило перше. У роботу повинні бути
залучені (в тій чи інший мірі) всі студенти;
2. Правило друге. Активна участь студентів
у роботі має заохочуватися;
3. Правило третє. Студенти мають самостійно розробляти та
виконувати правила роботи у малих групах;
4. Правило четверте. Студентів під час
використання ІАМН не повинно бути більш 30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива
продуктивна робота у малих групах;
5. Правило п'яте. Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до
роботи у великих та малих групах.
Рекомендаційний список літератури
1. Арзянцева А. Інтерактивні методи навчання / А.
Арзянцева // Освіта. – 2010. – 3 – 10 лютого
2. Гаркава Н. Інтерактивне навчання. Практичні поради /
Н. Гаркава // Відкритий урок. – 2012. - №9. – С. 25 - 26
3. Гоюмова А.А., Миронова Н.М. Сучасний інтерактивний
урок / А. Гоюмова, Н. Миронова // Біологія. – 2010. - №12. – С. 2 – 6
4. Дроздова Я.А. Использование интерактивной доски при
робучении / Я.А. Дроздова, Т. И.
Черемухина // Специалист. – 2012. - №11. – С. 18
5. Дудченко А. Ділова гра як метод інтерактивного
навчання / А. Дудченко // Українська мова й література в сучасній школі. –
2012. - №5. – С. 17 - 19
6. Лавренов О.В. Застосування інтерактивних технологій на
уроках із «Захисту Вітчизни» / О.В. Лавренов // Основи захисту Вітчизни. –
2012. - №10. – С. 6
7. Ланько О.М. Інтерактивні технології в розвитку творчих
здібностей учнів на уроках та поза аудиторних заходах з біології / О. Ланько //
Білогія. – 2010. - №5. – С. 7 – 13
8. Мельниченко Л.І. Використання інтерактивних технологій
на уроках хімії / Л. Мельниченко // Хімія. – 2010. - №5. – С. 5 – 13
9. Моисеенко М.Н. Использование активных и интерактивных
методов обучения на уроках биологии / М.Н. Моисеенко // Все для вчителя. –
2010. - №10 – 12. – С. 9 - 11
10. Онищенко О.Є. Використання методів активного й
інтерактивного навчання на уроках біології / О. Онищенко // Біологія. – 2011. -
№19 – 21. – С. 7 - 15
11. Плівачук С.Л. Запровадження інтерактивних методів і
методів психолого – педагогічного підтримки діяльності учнів у особистісно
орієнтованому навчанні / С. Плівачук // Біологія. – 2012. - №30. – С. 2 -4
12. Приходченко К. Феноменологія проективної методики як
інтерактивної технології / К. Приходченко // Педагогіка і психологія. – 2012. -
№3. – С. 49 – 53
13. Редько В. Інтерактивні технології навчання іноземної
мови / В. Редько // Рідна школа. – 2011. - №8 – 9. – С. 28 – 35
14. Сисоєва С. Інтерактивні технології навчання дорослих /
С. Сисоєва // Рідна школа. – 2010. - №11. – С. 3 - 9
15. Смичнікова Н. Інтерактивні технології кооперативного
навчання / Н. Смичнікова //
Математика. – 2010. - №9. – С. 3 – 7
16. Сорока М. Дискусія та дебати як інтерактивні
технології навчання / М.
Сорока // Географія та основи економіки в школі. – 2010. - №3.- С. 5 – 12
17. Туманян Т.С. Формування творчої толерантної
особистості молодого педагога шляхом використання інтерактивних технологій /
Т.С. Туманян // Біологія. – 2009. - №36. – С. 10 - 12
18. Шевченко К.М. Використання та результативність
інтерактивних методів навчання на уроках біології / К. Шевченко // Біологія. –
2010. - №33. – С. 2 – 5
19. Шиліна Н. Інтерактивне навчання на уроках географії в
10 класі / Н. Шиліна //
Географія та основи економіки в школі. – 2010. - №4. – С. 19 - 22
20. Шпонтак І.М. Використання інтерактивних комп’ютерних
технологій у навчально-виховному процесі як цілісний творчий підхід щодо
формування майбутнього фахівця / І.М. Шпонтак // Безпека життєдіяльності. –
2010. - №12. – С. 6 – 8
УДК 378.046.4
Інформаційно
– комунікаційні технології
Ключові
слова: інформаційно-комунікаційні технології, інформаційні компетентності,
особистість учня.
Формування високого рівня інформаційної культури
особистості на сучасному етапі
розвитку національної школи набуває
суспільної значущості, а
тому потребує глибокого
осмислення та широкого
розгляду пов’язаних з нею питань. Упровадження сучасних інформаційних
технологій у практику навчально-виховного процесу – пріоритетні шляхи розвитку
освіти (Національна доктрина розвитку України у ХХІ столітті).
Інформаційна
культура – одна зі складових
загальної культури людини; сукупність інформаційного світогляду та системи
знань і вмінь, що забезпечують цілеспрямовану самостійну діяльність з
оптимального задоволення індивідуальних інформаційних потреб з використанням як
традиційних, так і нових інформаційних технологій.
Інформаційно-комунікаційна технологія
навчання – це
сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних
технологій на основі комп’ютерних мереж і засобів забезпечення ефективного
процесу.
Інформаційні технології стають потужним
багатофункціональним засобом навчання. Їх використання привчає студента жити в
інформаційному середовищі, сприяє залученню школярів до інформаційної культури.
Рекомендаційний список літератури
1. Андреєва О. Інформаційно – комунікаційні технології як
засіб оптимізації уроку / О. Андреєва // Всесвітня література. – 2010. - №1. –
С. 21 - 22
2. Бакрев Т.М. Ключові компетентності учнів / Т.М. Бакрев
// Педагогічна майстер6ня. – 2012. - №11. – С. 9 - 12
3. Грищенко Н.В. Інформаційно – пізнавальні задачі як
засіб формування інформаційної компетентності учнів / Н. Грищенко // Хімія. –
2010. - №18. – С. 11 – 19
4. Дячок С. Комп’ютерні технології осучаснюють урок
літератури / С. Дячок // Всесвітня література. – 20120. - №11 – 12. – С. 22 -
23
5. Касабуцька Г. Інформаційна компетентність школярів /
Г. Касабуцька // Відкритий урок. – 2012. - №4. – С. 42 – 44
6. Киричек К.А. Изучение
информационных технологий / К.А. Киричек // Специалист. – 2010. - №7. – С. 26
7. Кириченко В. Навчально – методичний комплект з курсу
хімії вищої школи в контексті компютерно – моделювальної технології його
конструювання / В. Кириченко // Педагогіка і психологія. – 2011. - №4. – С. 29
- 39
8. Коритнікова Н.М. Інформаційно-комунікативні технології
для формування ключових компетенцій учнів / Н.М. Коритнікова // Педагогічна
майстерня. – 2012. - №11. – С. 2 – 8
9. Кравченко О. Традиційні та комп’ютерні технології:
сучасний синтез / О. Кравченко // Відкритий урок. – 2012. - №11. – С. 8 - 10
10. Клясен Н. Комунікативні здібності як засіб
педагогічного спілкування / Н. Клясен
// Історія України. – 2012. - №43. – С. 11 – 13
11. Лев А. Електронні засоби навчання / А. Лев //
Відкритий урок, - 2012. - №7 – 8. – С. 40 – 46
12. Ляшенко І. ІК – технології у викладанні світової
літератури / І. Ляшенко // Відкритий урок. – 2012. - №6. – С. 53 - 55
13. Мосьпан Л.В. Використання сучасних інформаційно –
комунікаційних технології під час викладання біології / Л. Мосьпан // Біологія.
– 2012. - №5. – С. 2 - 10
14. Пищик О.В. Інформаційно – комунікаційні технології та
сучасний урок / О. Пищик // Біологія.
– 2011. - №15. – С. 3 – 8
15. Пищик О.В. Інформаційно – комунікаційні технології та
сучасний урок / О. Пищик // Хімія. –
2011. - №22. – С.2 – 8
16. Полякова С.В. Применение
педагогических технлогий на занятиях / С. Полякова // Специалист. – 2011.
- №8. – С. 20 - 21
17. Раєвський О.О. Використання інформаційних технологій
як один зі шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів / О. Раєвський //
Біологія. – 2011. - №1. – С. 2 - 4
18. Станкевич Т.О. Використання інформаційно –
комунікативних технологій на уроках біології / Т. Станкевич // Біологія. –
2010. - №6. – С. 7 – 9
19. Султанова Г.СМ.
Информационные технологии при обучении английскому языку / Г.С. Султанова //
Специалист. – 2010. - №9. – С. 20
20. Харибіна Н.М. Мережеве навчання – колосальний крок
уперед в освіті / Н. Харибіна //
Хімія. – 2012. - №15 – 16. – С. 5 – 12
УДК 378.011.3
УДК 378.14
Контроль
знань студентів
Ключові слова: тестування,
навчальні досягнення студентів, критерії оцінювання, контроль знань
Контроль і оцінювання
навчальних досягнень студентів
займають важливе місце в структурі педагогічної діяльності викладача. Ця проблема завжди була й залишається в
центрі уваги науковців і педагогів-практиків.
У
традиційній системі навчання
сучасних ВНЗ відповідно до
вимог Болонського процесу відбувається
зменшення аудиторного навчального навантаження студентів
і скорочення годин
педагогічних практик. Це призводить
до того, що відведеного часу
для підготовки викладачів
до контрольно-оцінювальної
діяльності на належному
рівні не вистачає. Одним із
напрямів підвищення ефективності
формування професійної готовності
викладачів до оцінювання навчальних досягнень студентів є розробка та використання
засобів інформаційних технологій,
що дають можливість активізувати
самостійну
навчально-пізнавальну діяльність
студентів, підвищити інтерес до навчальної діяльності, набути практичних умінь
і навичок оцінювання на основі моделювання та аналізу реальних ситуацій контролю знань студентів.
Рекомендаційний список літератури
1. Аксенова И.Ю. Входной контроль / И.Ю. Аксенова //
Специалист. – 2010. - №2. – С. 21 - 22
2. Білецька Т.А. Критерії оцінювання навчальних досягнень
учнів / Т. Білецька // Хімія. – 2011. - №13 – 14. – С. 9 – 11
3. Бричев О.М. Уроки и виды
контроля / О.М. Бричев // Специалист. – 2010. - №10. – С. 23
4. Журенко О.М. Через похвалу до творчості / О. Журенко
// Хімія. – 2011. - №20. – С. 2 – 4
5. Кельнер С. Оцінювання знань як стимул розвитку / С.
Кельнер // Хімія. – 2012. - №20. – С. 20 - 10
6. Куліш Л.І. Залік як один з найефективніших
інноваційних методів контролю / Л. Куліш // Хімія. – 2010. - №2. – С. 14 – 17
7. Понькина Н.П. Контроль знаний при изучении специальных дисциплин / Н.П.
Понькина // Специалист. – 2008. - №3. – С. 17
8. Руда О.Ю. Оптимізація засобів навчання контролю та
самоконтролю рівня засвоєння знань студентів – медиків / О.Ю. Руда, О.В.
Костильов // Медичнга освіта. – 2012. - №4. – С. 130-131
9. Салей Т. Перспективні тести / Т. Салей // Відкритий урок. – 2011. - №7 –
8. – С. 36 – 37
10.
Семиколенных В.Н. О контроле результатов обучения по
математике / В.Н. Семиколенных, С.И.
Хиценко // Специалист. – 2010. - №7. – С. 27
11.
Сухарев Д.
Комп’ютерне тестування з англійської мови як ефективний метод контролю та
оцінювання навчальних досягнень учнів / Д. Сухарев // Рідна школа. – 2012. -
№10. – С. 40 - 43
12.
Сухенко Т.П.
Причини неуспішності учнів і шляхи їх подолання / Т. Сухенко // Хімія. – 2011. -
№11 – 12. – С. 10 – 16
13.
Унгурян Л.М.
Застосування тестової системи оцінки знань у навчальному процесі / Л.М. Унгурян
// Медична освіта. – 2011. - №3. – С. 20-23
УДК 378.147.
Критичне
мислення
Ключові слова: критичне мислення, критичний аналіз.
Критичне
мислення – це не тільки аналіз
ситуації (стосовно діяльності педагога), її розуміння й осмислення, це і
створення моделі переходу від чіткості, від можливостей до дійсності з
обов’язковою наступною реалізацією цієї
моделі у практичній
діяльності, тобто розв’язанням
проблеми. Отже критичне мислення
невід’ємне від практичної діяльності педагога.
Критичне мислення є специфічним стилем наукового
мислення. Наукове ж мислення «В
широкому смислі слова –
є системою норм,
вироблених протягом багатьох віків
розвитку науки й
інваріантних для всіх
її галузей».
Критичне мислення відмінне від
мислення, що ґрунтується на дедукції, коли із
загальних наукових положень виводять
часткові. Однак унаслідок мінливості педагогічної ситуації,
її нетотожності самій собі в один і той же час, її не детермінованості ніякі
часткові висновки із більш загальної педагогічної теорії не можуть охопити всю
нескінчену буттєвість педагогічної ситуації.
Критичне мислення охоплює не тільки інтелектуальну
діяльність викладача як "чисто розумову". Адже вибір, конструювання
моделі вирішення педагогічної проблеми відповідає ще і моральним та етичним
критеріям, і вже тільки тому не може бути " єдиною вірним і
остаточним".
Формування критичного
мислення означає
прищеплення молодим людям навичок, які
надають розумовій діяльності
такі якісно нові властивості :
·
готовність до
планування , упорядкування думок ;
·
гнучкість, яка
дає змогу почекати
з винесенням судження,
поки не
·
буде зібрано
достатню кількість різноманітної інформації
для аргументації ;
·
наполегливість;
·
готовність виправляти
свої помилки ;
·
усвідомлення або
уміння відстежувати хід
власних міркувань;
·
пошук компромісних
рішень .
Рекомендаційний список літератури
1. Гриценко Н.В. Розвиток креативного мислення – шлях до
формування продуктивної творчості / Н. Гриценко // Хімія. – 2012. - №19. – С. 2
- 10
2. Гутак І.О. Розвиток критичного мислення на уроках
хімії через діяльнісний підхід / І. Гутак // Хімія. – 2010. - №5. – С. 2 - 5
3. Гутак І.О. Технологія формування та розвитку
критичного мислення / І. Гутак // Хімія. – 2011. - №17. – С. 4 – 8
4. Гушуляк С. Технологія розвитку критичного мислення на
уроках правознавства / С. Гушуляк // Історія України. – 2012. - №12. – С. 9 -
10
6. Орел Т.В. Розвиток критичного мислення учнів на уроках
біології / Т. Орел // Біологія. – 2012. - №3. – С.2 – 6
7. Сироїжко О. Технології розвитку критичного мислення /
О. Сироїжко // Відкритий урок. – 2013. - №1. – С. 41 – 43
УДК 378.147
Роль
міжпредметних зв’язків у професійній підготовці студентів
Ключові слова: міжпредметні
зв'язки
Аналіз
педагогічної літератури та
передового педагогічного
досвіду показує, що
в педагогіці існує
ряд невирішених проблем,
які стримують подальше вдосконалення
якості підготовки молодших спеціалістів. Одна з таких проблем –
реалізація в навчальному процесі ВНЗ міжпредметних
зв'язків.
У педагогічній літературі
існують різні підходи
до обґрунтування визначення міжпредметних зв’язків, які б відображали
їх сутність, функції в навчальному процесі,
в трактуванні наукових
критеріїв систематизації між
предметних зв'язків, в оцінці результатів дій цих зв’язків. Поряд із
теоретичним розумінням сутності
між предметних зв’язків винятково важливим є питання їхньої практичної
реалізації, що має певну специфіку залежно від рівня навчального закладу,
оскільки передбачає виявлення взаємозв’язків між
дисциплінами, їх
встановлення та здійснення
у навчально-виховному процесі.
Міжпредметні
зв'язки здійснюються
викладачами, в основному, на лабораторних заняттях 56%,
на лекціях 44%.
Як бачимо, реалізація міжпредметних зв'язків
проходить, в основному,
при групових формах навчання, менше
при індивідуальних, хоча
ефективність використання зв'язків при індивідуальному навчанні
значно вища. Засобами
та методами
реалізації міжпредметних зв'язків
найчастіше є комплексні завдання (43%),
нагадування (37%), за ними ідуть задачі та питання на міжпредметній основі (20%).
Рекомендаційний список літератури
1. Білотіл А.Ю. Використання уривків із творів художньої
літератури на уроках хімії / А. Білотіл // Хімія. – 2010. - №1. – С. 8 - 11
2. Герасименко І.С. З досвіду застосування між предметних
зв’язків під час вивчення хімії / І. Герасименко // Хімія. – 2010. - №10. – С.
8 – 15
3. Добриця М. Реалізація між предметних зв’язків у
процесі навчання історії / М. Добриця // Історія України. – 2012. - №3. – С. 11
– 13
4. Дроздова Я.А. Бинарное занятие как средство повышения познавательной
активности студентов / Я.А. Дроздова // Специалист. – 2012. - №10. – С. 27 - 28
5. Лукашова Н. Історичний підхід до вивчення питання
методів навчання хімії – важлива умова формування професійно – педагогічної
компетентності / Н. Лукашова //
Педагогіка і психологія. – 2011. - №1. – С. 60-74
6. Матяш Н. Проектування міжпредметних компетенцій на
основі взаємозв’язку біологічного і хімічного змісту / Н. Матяш // Рідна
школа. – 2012. - №6. – С. 44 - 48
7. Нахматулина А.Р.
Интегративный подход при обучении / А.Р. Нахматулина // Специалист. – 2011. -
№12. – С. 20
8. Онопрієнко І.П. Міжпредметні зв’язки в курсі хімії /
І. Онопрієнко // Хімія. – 2010. - №11 – 12. – С. 2 – 11
9. Осадчук Р. Здійснення між предметних зв’язків як необхідна складова
інтеграції навчально-виховного процесу у структурі діяльності вчителя / Р. Осадчук // Історія в школі. – 2013. -
№1. – С. 28 – 30
УДК 378.016
Мотивація
навчання
Ключові слова: мотивація,
зовнішня мотивація, внутрішня мотивація, мотив, потреба, пізнавальний інтерес,
навчальна діяльність.
Перед вищою освітою сьогодення постають все нові
завдання, пов’язані із новими умовами
соціалізації, у тому
числі виховання компетентної
особистості фахівця, із розвитком
таких її якостей,
як високий професіоналізм, активність,
ініціативність, мобільність,
почуття відповідальності, уміння
працювати, швидко орієнтуватися
в ситуації, приймати самостійні
рішення, поважати працю,
формувати потребу в постійному оновленні знань і
самовдосконаленні, розвивати культуру міжособистісного спілкування тощо.
Очевидно, що важливу роль у формуванні такої особистості відіграє позитивна мотивація студентів до навчання.
Безперечно, навчально-пізнавальна діяльність студентів
завжди є полімотивованою, тобто в структурі їх навчальних мотивів поєднуються
зовнішні та внутрішні мотиви. До зовнішніх мотивів відносять прагнення отримати певний розвиток в учінні,
набуття нових знань, навичок і умінь, взаємодія з товаришами. Хоча також можуть
мати місце й нейтральні, а іноді й негативні зовнішні мотиви.
Наприклад, навчання як вимушена поведінка, навчання як намагання
бути лідером або отримати престиж, прагнення бути в центрі уваги, бажання отримати тільки заохочення .
Внутрішні
мотиви учіння чи
навчально-пізнавальної діяльності стосовно
структури
навчальних мотивів можна класифікувати
за двома групами:
1) пізнавальні
мотиви, чи мотиви, які закладені в самій навчально-пізнавальній діяльності,
ґрунтуються на інтересі
студентів до змісту
матеріалу, що вивчається,
і майбутньої професійної діяльності й самого процесу пізнавальних дій,
які сприяють їх самоутвердженню у соціальному середовищі;
2) мотиви
досягнення, в основі яких, за Д. Аткінсоном, лежить прагнення до успіху і уникнення
невдач. Це можуть бути: широкі соціальні
мотиви (мотиви обов’язку перед народом
України, товаришами, батьками тощо); мотиви самовизначення (розуміння ролі професійних знань, навичок і умінь для
майбутньої професійної діяльності та досягнення успіхів у
ній тощо); мотиви
вдосконалення; корисливі мотиви:
намагання отримати заохочення,
високі оцінки (мотивація благополуччя), прагнення бути найкращим серед товаришів
(мотивація престижу); негативні мотиви:
намагання уникнути неприємних відносин з педагогами, товаришами (мотивація
уникнення неприємностей).
Рекомендаційний список літератури
1. Моршинин А.Р. Технология
формировании профессиональной устойчивости студентов медицинского колледжа /
А.Р. Моршинин // Специалист. – 2008. - №11. – С. 32 - 33
3. Остапенко І.В. Формування мотивації навчальної
діяльності школярів середнього шкільного віку / І. Остапенко // Хімія. – 2011.
- №15 – 16. – С. 2 – 11
УДК 378.1
Науково
– дослідна робота студента
Ключові
слова: науково-дослідна робота, професійна підготовка, майбутній фахівець,
успішна професійна діяльність.
Сучасний фахівець повинен не тільки володіти
досягненнями сучасної науки та новітніх технологій, а й після закінчення
навчання самостійно вирішувати серйозні наукові завдання, йти у рівень з
передовими ідеями теорії та практики новітніх досліджень.
Втілення наукових розробок у навчальний процес не лише
змінює зміст і значення навчальних дисциплін, а й підказує нові форми та методи
проведення процесу професійної підготовки. Причому науково-дослідна робота є
органічною частиною й обов’язковою умовою успішної роботи ВНЗ. Студенти не лише
отримують найновішу наукову практичну інформацію від викладачів на заняттях, а
й безпосередньо беруть участь у наукових дослідженнях. Навчання будується на
основі практичного досвіду, який набувається студентами в процесі активної,
пізнавальної, творчої, дослідницької та пошукової діяльності.
Рекомендаційний список літератури
1. Авраменко Н.Л. Науково – дослідна робота студентів як
складова навчального процесу: стан, проблеми та шляхи удосконалення / Н.Л. Авраменко // Безпека життєдіяльності. – 2011. - №5. – С. 17 – 21
2. Башкирова О.Б. Влияние
учебно – исследовательской деятельности студентов на профессиональный уровень
будущего специалиста / О.Б.
Башкирова, Т.Л. Пуляевская // Специалист. – 2009. - №4. – С. 16 - 17
3. Болдырева Л.В. Система
научно – исследовательской работы студентов / Л.В. Болдырева // Специалист. –
2011. - №10. – С. 21 - 22
4. Болдырева Л.В.
Организация исследовательской деятельности студентов / Л.В. Болдырева, О.В.
Парахина // Специалист. – 2010. - №5. – С. 24
5. Бондаренко С. Формування в учнів ключових компетенцій
у процесі науково-дослідної та проектної діяльності / С. Бондаренко //
Біологія. – 2012. - №29. – С. 2 – 7
6. Бондаренко С. Формування в учнів ключових компетенцій
у процесі науково-дослідної та проектної діяльності / С. Бондаренко // Педагогічна майстерня. – 2012. - №9. – С. 2 – 7
7. Борискова И.В. Процесс формирования профессионального мышления студентов в ходе
их учебно-исследовательской деятельности /
И.В. Борискова // Специалист. – 2009. - №5. – С. 15 – 17
8. Бродська О. Система організації дослідницької
діяльності учнів / О.
Бродська, Н. Мішньова // Рідна школа. – 2011. - №12. – С. 50 - 54
9. Воробьева Т.Е. Научно-исследовательская работа преподавателей и
студентов / Т.Е. Воробьева // Специалист. – 2010. - №5. – С. 20 – 22
10. Жирна О. Розроблення завдань для проведення
моніторингових досліджень рівня сформованості базових знань учнів з хімії / О.
Жирна, Н. Титаренко // Рідна школа.
– 2012. - №10. – С. 23 - 28
11. Иванова С.В. Научно –
исследовательская работа студентов / С.В. Иванова, Е.А. Сивцова //
Специалист. – 2009. - №9. – С. 26 - 27
12. Карасева Л.А.
Формирование практических умений и навыков в процессе подготовки / Л.А.
Карасева, С.В. Арапова, Л.А. Каткасова // Специалист. – 2012. - №9. – С. 22 -
27
13. Мазур П.Є. Роль науково – дослідної роботи в практичному навчанні
студентів / П.Є. Мазур, Л.Л. Стаднюк, Н.Л. Колотило // Медсестринство. – 2012.
- №3. – С. 29 – 31
14. Никонова И.Г.
Исследовательская деятельность студентов / И.Г. Никонова // Специалист. – 2010.
- №3. – С. 17 – 18
15. Обухова Н.Б. Организация
учебно-исследовательской работы в техникуме / Н.Б. Обухова, И.А. Санникова //
Специалист. – 2010. - №7. – С. 24 - 25
16. Паршутина Л.А. Роль
учебно-ислледовательской деятельности в изучении естественных наук / Л.А.
Паршутина, П.И. Самойленко // Специалист. – 2011. - №10. – С. 30 – 31
17. Полеонок Г.И. Исследовательская деятельность учащихся
/ Г. Полеонок // Специалист. – 2011. - №1. – С. 19 – 20
18. Секіріна В. Дослідницько-пошукова робота учнів у
процесі вивчення світової літератури / В. Секіріна // Рідна школа. – 2011. – «1
– 2. – С. 71 - 74
19. Тузинська З.М. Дослідна діяльність на уроках хімії як
засіб формування життєвих компетентностей учнів / З. Тузинська // Хімія. –
2012. - №21. – С. 2 - 10
20. Хаблак О.Г., Хаблак С.Г. Використання дослідницьких
робіт як засіб розвитку пізнавальної активності обдарованих учнів / О. Хаблак, С.Г. Хаблак // Хімія. – 2011. -
№6. – С. 6 – 9
21. Чернухина Э.М. Научно-исследовательская работа студентов / Э.М. Чернухина, Л.В. Якименко
// Специалист. – 2012. - №11. – С. 20-21
22. Шведун Г.Г. Організація дослідної роботи учнів / Г.
Шведун // Біологія. – 2010. – №26. – С. 2 - 5
УДК 371.3
Організація
роботи з обдарованими студентами
Ключові
слова: обдарованість, ознаки, вчитель, підготовка, компетенція, готовність, навчання, виховання, методи, стратегії, поради.
Проблема творчості стала в наші дні однією з найактуальніших, тому що саме творчі
особистості створюють нове, неповторне в усіх сферах людської діяльності.
Розвиток креативності студентів у процесі студентського життя та подальшого
навчання у вищих навчальних закладах набуває одне з найважливіших значень.
Слово «творчість» в останні десятиліття входить до множини найбільш
уживаних слів фахівцями різних галузей.
Творча обдарованість розглядається
науковцями як індивідуальний, творчий, мотиваційний і соціальний потенціал, що
дає можливість отримати високі результати у будь-якій сфері діяльності.
Удосконалити навчально-виховний процес з обдарованими дітьми, дати їм ґрунтовні
міцні знання, озброїти їх практичним розумінням основ географічних наук
допомагає, насамперед, періодичність проведення олімпіад з географії,
конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт, географічних турнірів,
вікторин, КВК тощо.
Можна виділити такі складові готовності
викладача до роботи з обдарованими студентами:
- відповідний базовий
рівень і постійна підтримка фахово-інформаційного рівня роботи з обдарованими
студентами (курси, семінари, конференції тощо);
- володіння
методичними прийомами роботи з обдарованими студентами (індивідуальна робота,
робота в групах тощо);
- володіння
психологічними аспектами роботи з обдарованими студентами.
Рекомендаційний список літератури
1. Когут С.М. Сучасні педагогічні підходи до розвитку
обдарованості учнів / С.М.Когут // Педагогічна майстерня. – 2013. - №1. – С. 6
– 9
2. Клочкова Н. Робота з поетично обдарованими дітьми / Н.
Клочкова // Всесвітня література. – 2010. - №4. – С. 22 - 26
3. Леонова Н.С. Здібності та задатки як базові чинники
обдарованості / Н.С. Леонова //
Педагогічна майстерня. – 2013. - №1. – С. 2 – 5
4. Михайлик Л.В. Формування освітнього середовища для
розвитку обдарованої дитини / Л.В. Михайлик // Педагогічна майстерня. – 2013. -
№1. – С. 15 - 20
5. Мішньова О.А. Організація роботи з обдарованими учнями
/ О. Мішньова // Біологія. – 2011. - №4. – С. 5 – 7
6. Пальцева І.В. Робота з обдарованими дітьми / І.
Пальцева // Хімія. – 2011. - №15 – 16. –
С. 16 – 26
7. Федірко Ж.В. Робота з обдарованими учнями як напрям
інноваційної діяльності вчителя географії / Ж.В. Федірко // Педагогічна
майстерня. – 2013. - №1. – С. 21 – 23
УДК 378.147
Особистісно
– орієнтовані технології
Ключові
слова: освітні технології, особистісно-орієнтована освіта,
особистісно-орієнтовані технології.
Ідея особистісно
орієнтованої педагогічної освіти тільки
починає визначатися на
двох рівнях: повсякденному і науковому. На повсякденному рівні
викладачами ВНЗ часто обговорюються ідеї: поваги до особистості студента
і визнання її
унікальності; діалогічного характеру
лекцій і практичних
занять, співробітництва і співтворчості як у навчальному процесі, так і
в науково-експериментальній роботі; використання методів і прийомів часткової
індивідуалізації навчання. У межах концептуальних підходів робляться поки що
окремі, розрізнені спроби створення умов персоніфікації підготовки педагога.
Розробка особистісного підходу – дуже складна теоретична і практична проблема
її складність зумовлена передусім тією
обставиною, що особистість
є чи не
найскладнішим утворенням у
світі і одночасно – суб'єктом
перетворення цього світу і самого себе.
У цьому контексті
особистісний підхід доцільно розглядати як важливий
психолого-педагогічний принцип, основу якого складає сукупність вихідних
теоретичних положень про особистість та практичних методичних засобів, що
сприяють її цілісному розумінню, вивченню та гармонійному розвитку. Інакше
кажучи, особистісний підхід – це певний методологічний інструментарій, розробка
якого має спиратися на синтез видобутих психологічною та педагогічною наукою
закономірностей будови, функціонування та розвитку особистості.
Особистісно
орієнтоване навчання – це
таке навчання, центром якого є особистість людини, її самобутність,
самоцінність, суб'єктний досвід кожного спочатку розкривається, а потім
узгоджується зі змістом освіти .
Рекомендаційний список літератури
1. Буняк Т.А. Розвиток педагогічної майстерності вчителя
в системі особистісно орієнтованого навчання / Т. Буняк // Хімія. – 2011. -
№21. – С. 2 – 8
2. Гревцева Т. Особистісно орієнтоване навчання
починається з учителя / Т. Гревцева // Всесвітня література. – 2010. - №6. –
С. 23 - 24
3. Забарна А. Особистісно зорієнтований освітній
менеджмент / А. Забарна // Відкритий урок. – 2012. - №12. – С. 12 – 14
4. Корнійчук Н. Особистісно орієнтована система навчання
математики / Н. Корнійчук // Математика. – 2011. - №25. – С. 6 - 9
5. Онопрієнко І.П. Сучасні освітні технології орієнтовані
на розвиток особистості учня / І. Онопрієнко // Хімія. – 2011. - №1. – С. 3 – 8
6. Теменко О. Технології особистісно орієнтованого
навчання історії / О. Теменко // Історія України. – 2012. -
№43. – С. 19 - 20
7. Шемовнева Л.О. Використання інноваційних методів на
уроках біології / Л. Шемовнева //
Біологія. – 2012. - №3. – С. 2 – 5
УДК: 387.124
Педагогічна
майстерність викладача ВНЗ
Ключові слова:
педагогічна майстерність,
педагогічна техніка, педагогічне
спілкування , індивідуальний стиль.
Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до
учня, він - досконалий учитель.
Л. Толстой
Педагогічна діяльність – це особливий
вид соціальної діяльності,
що передбачає передавання
від старших поколінь
до молодших накопичених
людством культури і
досвіду, створення умов для
їх особистісного розвитку
і підготовки до
виконання певних соціальних
ролей у суспільстві.
Педагогічна діяльність – це процес
взаємодії людей, результатом якої є
особистість , що оволоділа
певною частиною суспільної
культури, здатна до
подальшого саморозвитку. В умовах
професійної підготовки студент
є не лише
об’єктом, а й
суб’єктом педагогічної діяльності,
адже педагогічний процес
передбачає самовиховання, самонавчання
та самовдосконалення особистості.
У вищих навчальних
закладах мають бути
створені умови для самореалізації особистості,
забезпечення потреб суспільства
і держави у
кваліфікованих фахівцях. Такі
умови є можливими,
коли науково - педагогічні працівники,
відповідно до Закону
про вищу освіту,
зможуть скористатись правом
на захист професійної
честі та гідності;
здатні здійснювати вільний вибір
методів та засобів навчання в межах
навчальних планів.
Педагогічна майстерність – це комплекс
властивостей особистості, що
забезпечує організацію високого
рівня професійної діяльності
на рефлексивній основі.
До таких важливих властивостей належать
гуманістична спрямованість діяльності
викладача, його професійна
компетентність, педагогічні здібності
і педагогічна техніка.
Педагогічна майстерність
передбачає відповідну тактику
поведінки викладача: сувора
логіка й аргументованість суджень
при викладенні знань,
включення в пояснення яскравих
прикладів і фактів, виділення
за допомогою інтонації
основних положень, тембр
голосу. Значною мірою
педагогічна майстерність пов’язана
з педагогічної інтуїцією
викладача, з виявом
певного такту у
процесі розв’язання тих
конфліктних ситуацій , які
мають місце в
педагогічній практиці .
Основою становлення
педагогічної майстерності є професійні
знання, які являють
собою знання предмета викладання,
його методику, педагогіку
та психологію і
оцінюється рівнем узагальненості всіх
складових знань, глибиною
засвоєння, вмінням використовувати їх
на практиці.
Рекомендаційний список літератури
1. Артемова Л.М. Створення ситуації зацікавленості учнів під час вивчення нового
матеріалу / Л. Артемова // Хімія. – 2010. - №21. – С. 2 – 8
2. Барчук В. Майстерність учителя / В. Барчук // Відкритий
урок. – 2012. - №10. – С. 62 - 65
3. Боствік Е. Десять способів зменшити стрес учителя.
Практичні поради американського вчителя / Е. Боствік // Хімія. – 2012. - №3. –
С. 2 - 6
4. Буняк Т.А. Розвиток педагогічної майстерності вчителя
в системі особистісно орієнтованого навчання / Т. Буняк // Хімія. – 2011. -
№21. – С. 2 – 8
5. Буняк Т.А. Розвиток педагогічної майстерності вчителя
в системі особистісно орієнтованого навчання / Т. Буняк // Хімія. – 2012. - №9.
– С. 2 – 7
6. Добровольська С.В. Умови професійного вдосконалення
вчителя / С. Добровольська // Хімія. – 2012. - №8. – С. 2 – 5
7. Жильцова Л.І. Майстерність співтворчості у співпраці
педагогів та учнів / Л.І. Жильцова // Хімія. – 2012. - №5. –С. 3 - 5
8. Знова Н.Л. Моніторинг професійної педагогічної
майстерності / Н. Знова // Хімія. – 2012. - №11 – 12. – С. 2 – 5
9. Знова Н. Як вивчити систему роботи вчителя / Н. Знова
// Відкритий урок. – 2012. - №11. – С. 67 – 71
10. Игнатенко Я. Имидж
учителя / Я. Игнатенко // Відкритий урок. – 2012. -
№10. – С. 88 - 89
11. Калошин В.Ф. Рекомендації щодо самооцінки та
саморозвитку вчителя / В.Ф. Калошин, Д.В. Гоменюк // Фізичне виховання в школах
України. – 2012. - №1. - С. 30 – 38
12. Коваленко Т.В. Ключевая фиура – преподаватель / Т.В.
Коваленко // Сестринское дело. – 2008. - №5. – С. 19
13. Ковальчук В.
Педагогічна майстерність педагога / В. Ковальчук // Відкритий урок. – 2011. -
№2. – С. 59 - 62
14. Куліш С.Г. Техніка педагогічного спілкування / С.
Куліш // Біологія. – 2012. - №4. – С. 2 - 8
15. Куліш С.Г. Техніка педагогічного спілкування / С.
Куліш // Біологія. – 2011. - №25. – С. 2 – 6
16. Нуйкіна О.М. Імідж педагога як запорука професійного
успіху / О.М. Нуйкіна //
Педагогічна майстерня. – 2012. - №9. – С. 28 – 31
17. Рева Ю.
Педагогічна майстерність учителя в контексті його професійного розвитку / Ю.
Рева // Рідна школа. – 2009. - №12. – С. 13 - 18
18. Рик С. Педагогічна етика: пошуки нової парадигми / С. Рик // Рідна
школа. – 2010. - №12. – С. 6 – 13
19. Статус і роль учителя в українському суспільстві // Відкритий урок. – 2012. - №10. -
С. 10 – 11
20. Третякова Л.В. Авторитет педагога в становленні
особистості учнів: продуктивна педагогіка / Л.В. Третякова // Біологія. – 2012.
- №2. – С. 2 – 7
21. Ханіна І.Б. Професійний світ і особистість викладача
медичного вуза / І. Б. Ханіна // Практична психологія та соціальна
робота. – 2010. - №10. - С. 39 - 43
22. Хомич В. Формування особистості вчителя:
компетентнісний вимір / В. Хомич // Рідна школа. – 2012. - №11. – С. 18 – 22
УДК 378.147
Формування
позитивної мотивації пізнавальної діяльності
Ключові
слова: мотивація, навчально-пізнавальна діяльність, пізнавальний інтерес
Мотивація – це процес, у результаті якого певна діяльність
набуває для індивіда особистого сенсу. Вона є внутрішня та зовнішня. Внутрішня
мотивація створюється суб’єктом під впливом мотиваторів. Зовнішня поділяється
на дві підгрупи:
1)
основну:
·
інтерес;
·
проблема;
·
практична
цінність
2)
додаткову:
·
інформація;
·
інструктаж;
·
стимул;
·
заборона;
·
прохання;
·
перспектива.
Рекомендаційний список літератури
1. Головко О.М. Матеріали для формування позитивної
мотивації навчальної діяльності учнів / О. Головко // Біологія. – 2012. - №19 –
21. – С. 83 – 100
УДК 371.382
Проблемне
навчання як складова сучасних освітніх технологій
Ключові слова: проблемне
навчання, пізнавальна активність
Сперечайтеся , помиляйтеся , але, Бога
ради, розмірковуйте, і хоча криво, та зате самі.
Г.Е.Лессінг
Проблемне
навчання - не нове педагогічне явище. Воно походить від
дослідницького методу, розробленого Джоном Дьюї. Детальні дослідження в галузі
проблемного навчання почалися в 60-х рр.
ХХ ст.
Проблемне
навчання виникло як результат творчої
інноваційної практики навчання в поєднанні з традиційним типом освіти, досвід
його впровадження переконав у ефективності.
У педагогічній літературі
наявні спроби дати визначення цьому явищу.
Проблемні методи
навчання в
освітньому процесі вищої
школи передбачають зміну репродуктивної пізнавальної
діяльності студентів на лекціях, семінарах, практичних заняттях і
в ході підготовки до них. Водночас немає необхідності будувати весь процес
навчання на безперервному створенні для студентів проблемних ситуацій, так, щоб
вони самостійно приходили до вирішення. Адже засвоєння знань відіграє подвійну
роль: з одного боку, знання є результатом опанування суті предметів і явищ
дійсності; з іншого, вони включаються в процес мислення студентів і стають
основою для пошуку нових рішень. Іншими словами, пізнавальна активність і
самостійність певною мірою залежать від знань, отриманих «репродуктивним»
шляхом.
Рекомендаційний список літератури
1. Витько Л.А. Использование
проблемно – поисковых методов обучения / Л.А. Витько. // Специалист. – 2010. -
№8. – С. 24 - 25
2. Гвоздьова Л.А. Проблемне навчання як засіб підвищення
мотивації під час вивчення біології / Л. Гвоздьова // Біологія. – 2012. -
№19-21. – С. 2 – 16
3. Гуцайлюк А.А. Створення проблемної ситуації: підбір
проблемних запитань / А. Гуцайлюк // Хімія. – 2011. - №2. – С. 9 – 11
4. Омельчук С. Тезаурус основних видів дослідницьких
завдань з української мови / С. Омельчук // Дивослово. – 2012. - №4. – С. 2 - 7
УДК З78.4
Проектна
діяльність студентів
Ключові
слова: проектна технологія, учбовий проект
В основу методу проектів покладена ідея, що складає суть поняття
«проект», його прагматична
спрямованість на результат. Щоб
домогтися такого результату,
необхідно навчити студентів самостійно мислити, знаходити і вирішувати
проблеми, залучаючи для цієї мети знання з різних областей, здатність
прогнозувати результати і можливі наслідки інших варіантів рішення,
уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.
Метод проектів завжди орієнтований на
самостійну творчу діяльність
студентів, на розвиток
критичного мислення та вмінь самостійно конструювати свої знання й
орієнтуватися в інформаційному просторі.
Рекомендаційний список літератури
1. Андреев К.Е. Рольметода проектов в формировании
профессиональных компетенций / К.Е. Андреева // Специалист. – 2012. - №2. – С. 18 - 19
2. Бабська Л. Проект як основа творчого розвитку / Л.
Бабська // Відритий урок. – 2011. - №12. – С. 55 - 65
3. Барчук В. Мультимедійний опорний конспект / В. Барчук
// Відкритий урок. – 2012. - №12. - С. 40 - 42
4. Береза Г.Ф. Та ін.. Використання проектної технології
під час викладання хімії / Г. Береза // Хімія. – 2010. - №17. – С. 2 – 11
5. Боднар В.І. Основні критерії ефективності сучасного
уроку : інноваційні технології / В.І. Боднар // Позакласний час. – 2012. - №19
– 20. – С. 50 - 52
6. Бондаренко С.Ю. Формування в учнів ключових компетенцій
у процесі науково – дослідної та проектної діяльності / С. Бондаренко //
Біологія. – 2012. - №29. – С. 2 – 7
7. Бондаренко С.Ю. Формування в учнів ключових
компетенцій у процесі науково – дослідної та проектної діяльності / С.
Бондаренко // Педагогічна майстерня. – 2012. - №9. – С. 2 – 7
8. Босак С. Використання мультимедійних технологій на
уроках української мови / С. Босак // Дивослово. – 2010. - №11. – С. 9 - 12
9. Варзацька Л. Проектна діяльність у системі
коспетентнісної мовної освіти / Л. Варзацька // Дивослово. – 2012. - №9. – С. 7
- 10
10. Гольденберг Я. Інтегрований колективний науковий
проект як важлива складова проектної технології / Я. Гольденберг // Історія
України. – 2011. - №17. – С. 16 - 18
11. Гончарук О.Ю. Роль учнівського проекту у формуванні
універсальних умінь / О. Гончарук // Хімія. – 2012. - №10 – С. 2 – 6
12. Егорова Т.А.
Использование метода учебных проектов / Т.А. Егорова // Специалист. – 2012. -
№9. – С. 13 – 14
13. Забродкина И.К. Проектная
деятельность студентов / И.К. Забродкина // Специалист. – 2010. - №9. – С. 22
14. Киян Т.Г. Проектна й дослідна діяльність у позакласній
роботі з біології / Т. Киян //
Біологія. – 2011. - №2. – С. 2 – 5
15. Коваленко О. Проектна система і творчий розвиток / О.
Коваленко // Відкритий урок. – 2012. -№7
– 8. – С. 18 – 22
16. Корнійчук О.П. Освітня технологія «Метод проектів»,
стан розробки в науково-методичній літературі / О.П. Корнійчук, Л.М. Бурова //
Медична освіта. – 2012. - №4.- С. 66 - 69
17. Красноперова Л.Е. Метод
проектов на основе межпредметных связей /
Л.Е. Красноперова, В.В. Сиротина // Специалист. – 2012. - №9. – С. 19 -
20
18. Луценко В. Метод проектів як форма інноваційного
навчання рідної мови / В. Луценко // Дивослово. – 2010. - №12. – С. 6 – 8
19. Макарова Е.В. Метод
проектов в учебном процессе / Е.В. Макарова // Специалист. – 2011. - №11. – С.
23 - 24
20. Матвєєнко О.І. Використання методу проектів у
викладанні хімії / О.
Матвєєнко / Хімія. – 2010. - №9. – С. 2 – 9
21. Нагаева С.Н. Мотивация
проектной деятельности при формировании профессиональной компетентности / С.Н.
Нагаева // Специалист. – 2010. - №11. – С. 26 - 27
22. Овчарук І. Проектні інновації на уроках математики /
І. Овчарук // Математика. – 2010. - №21. – С. 5 – 8
23. Паршутина Л.А. История возникновения и равития
проектного метода в образовании / Л.А. Паршутина // Специалист. – 2012. - №12.
– С. 18 – 21
24. Пата О. Проект як реалізація особистісної орієнтації /
О. Пата // Відкритий урок. – 2011. - №7 – 8. – С. 31 - 35
25. Пелагейченко М.Л. Метод проектів. Структура та
типологія шкільних проектів / М.Л. Пелагейченко // Педагогічна майстерня. –
2012. - №7. – С.16 – 20
26. Пищик О.В. Методика використання мультимедіа
технологій на уроці / О.В. Пищик // Педагогічна майстерня. – 2012. - №10. – С.
3 – 9
27. Приходченко К. Феноменологія проективної методики як
інтерактивної технології / К. Приходченко // Педагогіка і психологія. – 2012. -
№3. – С.
49 - 53
28. Радіонова Р.В. Педагогічна технологія «метод проектів»
як один зі способів підвищення якості освіти / Р. Радіонова // Біологія. –
2011. - №33. – С. 8 – 15
29. Роганина Ю.А. Метод
проектов как способ повышения мотивации при обучении / Ю. А. Роганина //
Специалист. – 2010. - №4. – С. 28
30. Учнівські презентації як випереджальне навчання //
Відкритий урок. – 2011. - №9. – С. 62 - 68
31. Шиманська К.М. Формування особистості учнів, їх життєвої
та соціальної компетентності шляхом проектної діяльності / К. Шиманська //
Хімія. – 2010. - №7. – С. 2 - 8
УДК 378.016.53
УДК 378.14
Самостійна
робота студентів
Ключові слова:
самостійна робота студентів,
фахова спрямованість навчання, домашні завдання.
Доклади серця свого до навчання і вуха
свої до розумних слів.
Притчі
Соломона (гл. 23, ст. 12)
Проблема самостійної роботи є однією з актуальних у
професійній педагогіці. Вирішення її в практиці ВЗО вимагає особливої уваги,
оскільки в повсякденній діяльності викладача найбільше недоліків зустрічається
саме в організації і проведенні самостійної роботи студентів.
Метою самостійної роботи є формування самостійності студента, його
вмінь, знань, навичок, що здійснюється опосередковано через зміст і методи всіх
видів учбових занять.
Самостійна
робота - це робота студентів, яка
планується та виконується по завданню і при методичному керівництві викладача,
але без його безпосередньої участі. Самостійна робота студентів необхідна не
тільки для оволодіння певною дисципліною, але й для формування навичок
самостійної роботи взагалі, в учбовій, науковій, професійній діяльності,
здібності брати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблему,
знаходити конструктивні рішення, вихід із кризової ситуації і т.д.
Рекомендаційний список літератури
1. Атаманчук Ю. Стан організації самостійної роботи
студентів ВНЗ / Ю. Атаманчук
// Рідна школа. – 2008. - №6. – С. 46 - 48
2. Бойко Я. Організація самостійної роботи студентів у
вищих педагогічних навчальних закладах / Я. Бойко // Рідна школа. – 2009. - №10.
3. Войнова Е.С. Творческий
подход к организации самостоятельной работы студентов/ Е.С. Войнова //
Специалист. – 2010. - №6. – С. 27
4. Горб О.О. Самостійна робота учнів на уроках хімії / О.
Горб // Хімія. – 2010. - №2. – С. 2 – 4
5. Грунская Е.Л. Организация самостоятельной работы студентов с
использованием рабочих тетрадей / Е. Грунская, Н. Потоцкая // Специалист. –
2010. - №12. – С. 20 - 21
6. Дабіжук Т., Блажко О. Індивідуально-дослідне завдання
як форма організації самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної
системи / Т. Дабіжук, О. Блажко // Рідна школа. - 2008. - № 3-4. - С. 37-39.
7. Калошин В.Ф. Практичні поради щодо організації
самостійної роботи учнів / В.Ф. Калошин // Педагогічна майстерня. – 2012. -
№12. – С. 7 – 15
8. Крученкова М.Г. Организация внеаудиторной
самостоятельной работы студентов / М.Г. Крученкова // Специалист. – 2009. - №1.
– С. 14 - 16
9. Кулаева А.А.
Информационные технологии при организации самостоятельной работы студентов /
А.А. Кулаева // Специалист. – 2012. - №10. – С. 32 – 32
10. Маляренко С. Пошук форм самостійної роботи / С.
Маляренко // Відкритий урок. – 2011. - №2. – С. 43 - 46
11. Мірошниченко Т.М. Самостійна робота в рамках
компетентнісного підходу в навчанні хімії / Т. Мірошниченко // Хімія. – 2011. -
№3. – С. 2 – 5
12. Мовчан Г.В. Як сформувати в учнів навички самостійної
діяльності / Г.В. Мовчан //
Педагогічна майстерня. – 2012. - №12. – С. 21 – 24
13. Нагорняк І. Організація самостійної роботи учнів на уроках
математики / І. Нагорняк // Математика. – 2011. - №29. – С. 3 – 6
14. Осадчук Р. Педагогічна сутність диференціації
самостійної роботи учнів на навчальних заняттях // Історія в школі. – 2010. -
№2. – С. 21 – 24
15. Осадчук Р. Організація самостійної роботи в умовах
профільного навчання / Р. Осадчук //
Історія в школі. – 2008. - №2. – С. 1 - 5
16. Подобєд О. Тиждень історії як складова позакласної
роботи в школі / О. Подобєд //
Історія України. – 2012. - №43. – С. 7 - 10
17. Пругло Р.Т. Організація самостійної роботи учнів на
уроках хімії / Р. Пругло //
Хімія. – 2010. - №2. – С. 17 – 19
18. Рябініна С.С. Активність і самостійність школярів
оптимізують навчальний процес / С. Рябініна // Хімія. – 2012. - №7. – С. 2 - 6
19. Рябуха А. Домашнє завдання в навчальній діяльності
учня / А. Рябуха // Біологія. – 2012. - №6. – С. 2 - 7
20. Садкіна В.І. Домашні завдання / В. Садкіна // Хімія. –
2011. - №18. – С. 2 – 6
21. Сапітон Л. Самостійна робота учнів на уроках / Л.
Сапітон // Математика. – 2010. - №14. – С. 3 - 7
22. Татарська Л.М. Різноманітність форм і видів діяльності
учнів із біології та екології в позакласній роботі / Л. Татарська // Біологія.
– 2012. – 2012. - №22 – 24. – С. 3 – 10
23. Фартушна І.О. Організація самостійної діяльності учнів
у процесі формування знань, умінь і навичок / І. Фартушна // Хімія. – 2010. -
№8. - С. 10 – 14
24. Харланова Г.А. Некоторые виды самостоятельной работы
студентов в образовательном процессе / Г.А. Харланова // Специалист. – 2009. -
№11. – С. 24 - 25
25. Хименко О.Т. Підсилення самостійної роботи учнів на
уроках хімії – шлях до розвитку їх пізнавальної діяльності / О. Хименко //
Хімія. – 2010. – №3. – С. 2 – 5
26. Швиданенко І.І. Розвиток пізнавальної активності та
самостійності на уроках хімії / І. Швиданенко // Хімія. – 2010. - №4. – С. 5 –
7
27. Якушов Н.А. О
самостоятельной работе студентов / Н.А. Якушов // Специалист. – 2010. - №5. –
С. 20 - 22
Позакласна робота
1. Татарська Л.М. Різноманітність форм і видів діяльності
учнів із біології та екології в позакласній роботі / Л. Татарська // Біологія.
– 2012. – 2012. - №22 – 24. – С. 3 – 10
УДК 378
Сучасний
урок
Ключові слова: урок
Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його світогляду, ерудиції
В.
Сухомлинський
Метою особистісно зорієнтованого уроку є створення
оптимальних умов для виявлення пізнавальної, розвивальної активності студентів.
Засобами
досягнення вчителем цієї мети можуть бути:
·
використання
різноманітних форм та
методів навчальної діяльності,
які дозволяють розкрити суб’єктний досвід студентів;
·
створення
атмосфери зацікавленості кожного студента
результатами роботи всієї групи;
·
стимулювання
студентів до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без
побоювань помилитися, отримати хибну відповідь тощо;
·
використання протягом уроку дидактичного
матеріалу, який дозволяє студенту обрати найбільш значущі для нього вид та
форму змісту навчального матеріалу;
·
оцінка досягнень
студента протягом усього процесу його діяльності, а не тільки за кінцевим
результатом;
·
заохочення
прагнень студента знаходити свій спосіб роботи, аналізувати протягом уроку
роботи інших студентів, вибирати та засвоювати найбільш раціональні з них;
·
створення на
уроці педагогічних ситуацій спілкування, які б дозволяли кожному студентові
виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення
обстановки для природного самовираження студента.
Рекомендаційний список літератури
1. Антипова Л.Г. Об анализе
урока в колледже / Л.Г. Антипова // Специалист. – 2010. - №10. – С. 23
2. Беркович О. Відеоурок – помічник учителя: [відеоурок з
німецької мови для дистанційного освіти]/ О. Беркович // Відкритий урок. –
2011. - №6.- С. 54 - 55
3. Боднарук Г. Оптимізація сучасного уроку на інноваційних
засадах / Г. Боднарук // Історія України. – 2012. - №15. – С. 14 – 16
4. Веденина В.П.
Показательные уроки / В.П. Веденина // Специалист. – 2010. - №3. – С. 27 – 28
5. Гоюшова А.А. Сучасний інтерактивний урок / А.А.
Гоюшова, Н.М. Миронова
// Біологія. – 2010. - №12. – С. 2 - 6
6. Дончук Т. Моделювання ефективного уроку: [сучасний ефективний урок
української літератури 10 кл.]/ Т. Дончук, Л. Сидорова // Відкритий урок. –
2011. - №6. – С. 58 - 61
7. Желізняк Л. Кейс – технологія / Л. Желізняк //
Відкритий урок. – 2012. - №12. – С. 23 – 26
8. Желєзняк Л. Технологія «Веб – квест» / Л. Желєзняк //
Відкритий урок. – 2012. - №11. – С. 24 – 27
9. Закрутько Л.М. Методи інтелектуальної праці як спосіб
підвищення ефективності уроку / Л.М. Закрутько // Біологія. – 2013. - №4. – С.
2 - 4
10. Калакайло Я.К. Сучасний урок: проектування,
реалізація, аналіз – результат / Я. Калакайло // Хімія. – 2011. - №19. – С. 7 –
11
11. Когут С.М. Проектуємо урок разом / С.М. Когут //
Хімія. – 2009. - №11 – 12. – С. 3 – 13
12. Лукашова Н. Урок як основна організаційна форма
навчання хімії: погляд у минуле і завдання на сучасному етапі / Н. Лукашова //
Рідна школа. – 2009. - №8 – 9. – С. 39 – 45
13. Пищик О.В. Інформаційно – комунікаційні технології та
сучасний урок / О.В. Пищик // Хімія. – 2011. - №22. – С. 2 - 8
14. Підласий І.П. Перебудовуємо урок / І.П. Підласий //
Хімія. – 2010. - №10. – С. 35 - 37
15. Сойма Л.М. Сучасний урок як спільна творчість учнів і
педагога / Л.М. Сойма //
Педагогічна майстерня. – 2013. - №2. – С. 26 – 28
16. Соловйов Ю. Урок – сходинка до успіху / Ю. Соловйов //
Відкритий урок. – 2011. - №11. – С. 20 - 22
17. Сухенко Т.П. Методи навчання в структурі сучасного
уроку / Т. Сухенко // Хімія. – 2011. - №13 – 14. – С. 2 – 5
18. Унгурян І.К. Шляхи розв’язання педагогічних ситуацій /
І.К. Унгурян // Педагогічна майстерня. – 2012. - №12. – С. 26 – 27
19. Урок – диспут и його аналіз // Відкритий урок. – 2011.
- №9. – С. 68 – 69
20. Урок – залік і консультація та їх аналіз // Відкритий
урок. – 2011. - №11. – С. 61 – 62
21. Хайчіна Ю. Вибираємо уроки за жанрами: [урок - конференція]
/ Ю. Хайчіна // Відкритий
урок. – 2011. - №6. – С. 42 - 43
22. Чернишо О. Сучасний урок: синтез традицій та інновацій
/ О. Чернишов // Відкритий урок. – 2011. - №11. – С. 24 - 29
23. Шишкіна Л. Як підготувати відкритий урок / Л. Шишкіна
// Відкритий урок. – 2012. - №11. – С. 61 - 66
24. Шишкіна Л. Як підготувати відкритий урок / Л. Шишкіна
// Відкритий урок. – 2012. - №12. – С. 58 – 60
УДК: 371.3
Зміст
і структура поняття
«творче
мислення студента»
Ключові слова: творчість,
мислення.
Освітній
процес в більшості
випадків ще залишається репродуктивним,
суспільна потреба у вихованні творчо мислячої людини не знаходить свого повного втілення в практиці вузу, практично студент ще знаходиться в ролі
пасивного слухача,
«споживача» готового знання.
Вивчення
процесу формування творчого
мислення студента в
учбовій діяльності залишається педагогічною проблемою.
Мислення є породженням нового знання, активною формою творчого віддзеркалення і перетворення
людиною дійсності; воно
породжує такий результат, якого ні в самій дійсності, ні у суб’єкта на даний момент не
існує. Дане визначення не протиречить філософському трактуванню мислення
як узагальненого віддзеркалення, шляху
до пізнання речі,
пов’язаного із створенням
ідеалізації, абстракцій, припущень, гіпотез, покликаних уловити, схопити
зрештою суть речей.
Рекомендаційний список літератури
1. Давиденко А. Творчість як процес гармонізації системи
/ А. Давиденко // Педагогіка і психологія. – 2011. - №4. – С. 78 - 85
2. Петренко О.В. Розвиток творчого мислення учнів на
уроках хімії / О. Петренко // Хімія. – 2011. - №5. – С. 2 - 9
УДК 378.14+37.036
Творчі
здібності та їх розвиток
Ключові
слова: творчість, творчі здібності, вища школа, навчально-виховний процес.
У
педагогічному словнику творчість
– свідома, цілеспрямована, активна
діяльність людини, спрямована на
пізнання та перетворення дійсності, створення нових, оригінальних предметів, витворів
тощо, які ніколи ще не існували, з метою вдосконалення матеріального та
духовного життя суспільства.
У філософському словнику творчість визначається як „діяльність, яка породжує щось якісно
нове, якого раніше не існувало ” .
Творча
особистість – це, з
одного боку, суб’єкт творчих соціальних
відносин і свідомої
творчої діяльності, а з іншого – причина творчої діяльності та
соціально-творчих значущих дій, що здійснюються в певному соціальному
середовищі.
Вчені
зазначають, що навчальний
процес має поєднувати
репродуктивну та перетворювальну діяльність студентів. При
цьому творчий характер має така перетворювальна діяльність, коли постає потреба
застосувати знання у новій ситуації або скористатися відомими способами
вирішення проблеми.
На їх думку,
саме метод творчих
завдань, які виступають
активним засобом активної
роботи мислення, пам’яті, актуалізації
накопичених знань, є
основним у процесі
формування досвіду
перетворювальної діяльності. Певна послідовність творчих завдань зумовлюється
рівнем їх складності, який співвідноситься з певним етапом пізнавального
процесу.
На заняттях доцільно використовувати творчі індивідуальні завдання чотирьох
типів: завдання, які розвивають допитливість і допомагають визначити невідповідність,
формувати проблемні запитання; завдання на розвиток аналітичних здібностей,
уміння оригінально мислити, обґрунтовувати власні ідеї; завдання, які сприяють
формуванню незалежних власних суджень;
завдання, які сприяють розвитку фантазії .
Рекомендаційний список літератури
1. Артемова Л.М. Розвиток творчих здібностей учнів на
уроках хімії / Л. Артемова // Хімія. – 2011. - №13 – 14. – С. 5 – 8
2. Артемова Л.М. Розвиток творчих здібностей учнів у
процесі створення і використання комп’ютерних
презентацій на уроках хімії / Л. Артемова // Хімія. – 2012. - №15 – 16. – С. 16
– 19
3. Байдаченко Т. Розвиток творчих здібностей у процесі
вивчення етики / Т. Байдаченко // Історія України. – 2012. - №24. – С. 8 – 12
4. Коваленко О. Проектна система і творчий розвиток / О.
Коваленко // Відкритий урок. – 2012. -№7
– 8. – С. 18 – 22
5. Ковтун Н. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках
української літератури / Н. Ковтун // Рідна школа. – 2011. – «1 – 2. – С. 77 -
80
6. Козаченко О. Розвиток творчої особистості в умовах
профільного навчання / О. Козаченко // Математика. – 2012. - №41 – 42. – С. 3 -
7
7. Науменко Р. А.
Психолого-педагогічні
аспекти розвитку творчої особистості / Р. А. Науменко // Педагогіка
і психологія. – 1999. – №2. – С. 75–81.
УДК 378.147
Форми
і методи навчання
Ключові
слова: методи
навчання, продуктивні методи, когнітивні методи .
За
нестандартною класифікацією методів
навчання, яку запропонував
А. Хуторський методи
навчання умовно складаються
з трьох груп :
1. методів
продуктивного навчання ;
2. евристичних
методів;
3. системи занять ,
що утворені шляхом трансформації
методів навчання до рівня форм навчання .
Для
сприяння особистісно -
орієнтованого та діяльнісного
творчого навчання розглянемо
використання продуктивних методів
та прийомів , з
урахуванням специфіки їх
застосування саме для
майбутніх фахівців в
галузі захисту інформації та
управління інформаційною безпекою.
Навчання, що ґрунтується
на продуктивній орієнтації
професійної освіти ,
спирається на такі
види діяльності, які
дозволяють студентам: а)
пізнавати навколишній світ
( когнітивні методи), б )
створювати при цьому
освітню продукцію ( креативні
методи), в) організовувати освітній
процес ( методи
організації діяльності ) відносять до продуктивних методів навчання .
Рекомендаційний список літератури
1. Єлецька В.І. Типологія й характеристика дидактичних
засобів навчання / В. Єлецька // Хімія. – 2012. - №20. – С. 2 - 7
2. Кашкарьова Г.В. Методика використання загальних
методів навчання / Г. Кашкарьова // Біологія. – 2011. - №34 – 36. – С. 2 – 20
3. Леднєва Н.Ю. Нестандартні форми проведення уроків
узагальнення та тематичного оцінювання знань учнів з біології/ Н. Леднєва //
Біологія. – 2010. - №16 – 18. – С. 2 - 16
4. Леонова С.М. Якість освіти в контексті вимог
сучасності / С. Леонова // Біологія. – 2012. - №6. – С. 7 – 11
5. Методи та прийоми навчання: (педагогічна практика) /
Упорядник Т.В.
Свєтлова // Біологія. – 2012. – С. 20
6. Никитина Т.Н. Контакт при
лекционном общении / Т.Н. Никитина // Специалист. – 2011. - №11. – С. 32 - 33
7. Онищенко О.Є. Методи і прийоми навчання, які
забезпечують самостійний пошук
учнем способу та шляху розв’язання проблем / О. Онищенко // Біологія. – 2011. -
№34 – 36. – С. 20-29
8. Онопрієнко І.П. Сучасні освітні технології,
орієнтовані на розвиток особистості учня / І.П. Онопрієнко // Хімія. – 2011. -
№1. – С. 3 - 7
9. Паршутина Л.А.
Дидиактические средства обучения / Л.А. Паршутина, Л.И. Самойленко // Специалист. – 2012. -
№11. – С. 22 - 25
10. Підласий І.П. Вибір методів навчання / І. Підласий //
Хімія. – 2010. - №19 – С. 30 – 37
11. Романенко Ю. Методика корекції знань та вмінь як
важіль управління діяльністю студентів через моніторинг / Ю. Романенко //
Педагогіка і психологія. – 2012. - №1. – С. 38 - 43
12. Сімон І. Застосування різноманітних прийомів, методів
і форм у процесі навчання / І. Сімон // Біологія. – 2011. - №8. – С. 2 – 10
13. Сухенко Т.П. Методи навчання в структурі сучасного
уроку / Т. Сухенко // Хімія. – 2011. - №13 – 14. – С. 2 - 5
14. Хамідулліна А.М. Гуманітаризація на уроках біології /
А. Хамідулліна // Біологія. – 2010. - №7. – С. 2 - 6
Групова
робота
1. Гончар С.М. Групова робота на уроках біології / С.
Гончар // Біологія. – 2010. - №32. – С. 4 – 7
2. Куліш Л.І. Групова форма навчальної діяльності на
уроках хімії / Л. Куліш // Хімія. – 2010. - №22. – С. 4 - 7
3. Миронюк О.М. Групова робота учнів на уроках хімії / О.
Миронюк // Хімія. – 2011. - №7. – С. 14 – 17
4. Стулень В. Групповая форма работы / В. Стулень // Відкритий урок. – 2012. - №7 – 8. – С.
49 – 54
5. Шевчук Л. Форми й види групової роботи учнів / Л.
Шевчук // Педагогіка і психологія. – 2011. – №2. – С. 54 - 63
Продуктивне
навчання
1. Кудря В.М. Продуктивне навчання / В. Кудря //
Біологія. – 2011. - №7. – С. 2 – 6