Анотований бібліографічний огляд літератури
Підготувала бібліотекар І категорії
Попіль Л.Б.
Гіповітаміноз або дефіцит вітамінів в організмі виникає при обмеженому надходженні вітамінів (екзогенний гіповітаміноз) або внаслідок їх недостатнього засвоєння чи синтезу (ендогенний гіповітаміноз).
У порівнянні з гіповітамінозом, істинний авітаміноз буває значно рідше (в економічно розвинених країнах це винятково рідкісне явище), однак цей термін чомусь більш популярний, і на ділі вони використовуються як синоніми.
Для запобігання розвитку екзогенних гіповітамінозів потрібно дотримуватись вимог щодо умов зберігання продуктів, їх правильної кулінарної обробки, використання різноманітних продуктів у найбільш оптимальних комбінаціях. Одним з видів екзогенних гіповітамінозів є сезонний гіповітаміноз. Зокрема, у зимово-весняний період можливий розвиток гіповітамінозу С, оскільки даний вітамін нестійкий до тривалого зберігання, особливо в присутності кисню. Він руйнується також під дією високих температур (при сушінні, варінні, консервуванні).
Основним джерелом вітаміну С (аскорбінової кислоти) є рослини, в першу чергу – шипшина, чорні порічки, червоний перець, зелена цибуля, яблука, цитрусові, червоні порічки, редька, зелений горошок, квашена капуста.
Симптоми характеризуються швидше загальними неспецифічними проявами - запаморочення, слабкість, зниження працездатності, надмірна втомлюваність, відсутність апетиту тощо.
Причини гіповітамінозу
Захворювання характерно для зимово-весняного періоду, коли джерело багатьох вітамінів, овочі та фрукти, не такі доступні і насичені вітамінами, як влітку і восени.
Проте і влітку отримати необхідний обсяг вітамінів тільки з фруктів не так-то просто. Щоб заповнити добову потребу у вітамінах та мікроелементах, необхідно з'їдати не менше 1,5-2 кг плодів, ягід і овочів.
Звичайно, свою роль відіграють і інші фактори загального негативного впливу на організм: незбалансоване харчування, вживання в їжу продуктів поганої якості, куріння, екологічна обстановка, що далеко не є ідеальною. Ці процеси, як зовнішні, так внутрішні, заважають не тільки надходженню вітамінів з їжею, але й у більшості випадків порушують можливість всмоктування вітамінів з травної системи в кров. Таким чином, організм, маючи необхідну кількість вітамінів в їжі, не може їх «взяти». У такому випадку вітамінна недостатність розвивається як наслідок порушення функції шлунково-кишкового тракту. Це можливо у дітей при синдромі мальабсорбції, коли дуже сильно порушується процес травлення і всмоктування різних поживних речовин, що містяться в їжі, при цьому порушується і всмоктування вітамінів. Іншою причиною вітамінної недостатності може бути кишковий дисбактеріоз. Часто дисбактеріоз є наслідком тривалого лікування антибіотиками.
Одним з видів ендогенних сезонних гіповітамінозів є гіповітаміноз Д. Він виникає внаслідок недостатнього синтезу вітаміну Д в шкірі в умовах недостатнього опромінення людини ультрафіолетовими променями Сонця. Основним проявом гіповітамінозу Д у дітей є рахіт, у людей похилого віку – остеопороз. Для попередження гіповітамінозу Д рекомендовано проведення у зимово-весняний період ультрафіолетового опромінення з використанням штучних джерел (у фотаріях, соляріях), а також – вживання у їжу продуктів, багатих на вітамін Д (печінка тріски, риб’яча ікра, риб’ячий жир, морська риба).
Слід також зауважити, що ряд вітамінів (К, В2, В6, Н, фолієва кислота) синтезуються у невеликих кількостях корисною мікрофлорою кишечника. Тому важливим є збагачення раціонів овочами і фруктами, клітковина і пектини яких покращують секреторну і моторну функції шлунково-кишкового тракту, внаслідок чого пригнічуються процеси гниття та створюються умови для розвитку корисної мікрофлори.
Таким чином, для попередження розвитку гіповітамінозів важливим є дотримання гігієнічних вимог щодо заготовки та зберігання продуктів харчування, вживання різноманітних продуктів за умов їх правильної кулінарної обробки.
Симптоми
Симптоми будуть дуже різні,
залежно від того, якого саме вітаміну не отримує організм, і досить специфічні
саме для цього стану. Тому в цьому випадку поговоримо про більш щоденне поняття
гіповітамінозу і симптоми, найбільш характерні для нього.
1) Суха і полущена шкіра, поява
запалень на деяких її ділянках, виразки в куточках рота, тріскаються губи,
поява грубих лусочок епідермісу;
2) Ламкі нігті, поява плям і
смужок на нігтьовій пластині;
3) Припухлість і почервоніння
повік, сльозоточивість, непереносимість яскравого світла, двоїння в очах,
зниження зору;
4) Кровоточивість ясен,
кришаться і хитаються зуби, зміна кольору язика, його опухлість, поява нальоту
на ньому;
5) Набряклість на обличчі і
руках, не пов'язана з вживанням алкоголю та різних солінь і маринадів;
6) Судоми, оніміння, м'язовий
біль, погана координація руху;
7) Змінений або посилений запах
тіла;
8) Постійне відчуття холоду;
9) Дратівливість, безсоння,
депресія, апатія, брак енергії, слабкість;
10) Збій у системі травлення:
запори, пронос, нудота, втрата апетиту, набирання ваги,
11) Відсутність статевого потягу.
12) Авітаміноз насправді
перестав мати навіть сезонний характер. На жаль, подібну симптоматику зараз
можна спостерігати у деяких людей протягом цілого року.
Необхідні вітаміни для людського організму
Волоссю - А, В2, В6, F, H.
Очам - А і В.
Зубам - Е і D.
Нігтям - А, D і С.
На шкіру і на весь організм в
цілому сприятливо діють вітаміни А, В, В12, Е і F.
Продукти, багаті
вітамінами певних груп
Вітамін А
Тріска, риб’ячий жир, печінка,
масло, яєчний жовток, молоко, морква, салат, шпинат, щавель, петрушка, чорнаа
смородина, червоний перець, персики, агрус, абрикос.
Вітамін В1
Вівсяні, пшеничні, рисові
пластівці, горох, дріжджі, гречка, хліб з муки грубого помолу.
Вітамін В2
Субпродукти — нирки, печінка;
молоко, яйця, сир, зернові злаки, дріжджі, горох.
Вітамін D
Риб’ячий жир, яєчний жовток. Цей вітамін продукується
клітинами шкіри людини під впливом сонячних променів. При гіповітамінозі Д дитині
необхідно частіше бувати на сонці.
Вітамін Е
Паростки злаків, рослинні масла,
зелені частини рослин, жир, м’ясо, яйця, молоко.
Вітамін К
Синтезується в кишечнику під
впливом мікрофлори. Міститься в листках
люцерни, свинячої печінки, рослинних маслах, шпинаті, плодах шипшини, цвітної
капусти, зелених томатах.
Вітамін РР (нікотинова кислота)
Печінка, нирки, м’ясо, риба,
молоко, дріжджі, фрукти, овочі, гречка.
Вітамін В6
Злаки, бобові, риба, м’ясо,
печінка, нирки, дріжджі, банани.
Вітамін В12
Печінка, нирки, соя.
Вітамін С (аскорбиновая кислота)
Перець, апельсини, лимони,
мандарини, ягоди горобини, чорна смородина, полуниця, суниці, хрін, капуста
(свіжа та квашена), шпинат, картопля.